Отже, ми вже розглянули, що таке Міжнародний реєстр збитків, яку роль він відіграє у майбутньому механізмі репарацій та чому реєстрація збитків є важливою для бізнесу. А зараз зосередимося на практичних питаннях:
— які саме категорії заяв уже доступні або найближчим часом будуть доступні для бізнесу, ФОПів та державних підприємств;
— на що слід звернути увагу при їх поданні.
Важливо розуміти, що не всі категорії заяв для бізнесу відкриті одночасно. Частина з них доступна вже тепер, частина — перебуває у режимі бета-тестування, а деякі категорії лише заплановані до відкриття. Саме тому помилка у виборі категорії або зволікання з поданням заяви може призвести до втрати часу або ускладнення захисту своїх прав у майбутньому механізмі репарацій.
Які види заяв уже доступні для подання?
Попри наявний перелік категорій заяв, призначених саме для юросіб, доступних на сьогодні ще немає. На відміну від фізосіб (зокрема і ФОПів), для яких доступними є 13 категорій. Із самими заявами та правилами їх подання можна ознайомитися за посиланням.
Втрата контролю за нерухомістю на ТОТ
ФОПам варто звернути увагу на категорію заяв А3.6 — Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на ТОТ. Форма та правила подання цієї заяви є за посиланням.
Варто також ознайомитись з інструкцією її подання.
Важливі моменти:
1) категорія А3.6 включає в себе заяви, пов’язані з вартістю втрати доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях;
2) заяви у категорії А3.6 можуть подати фізособи або від імені фізосіб, які є власниками нерухомого майна, у тому числі із зазначенням використання такого майна у підприємницькій діяльності (ФОПа);
3) заяви в категорії А3.6 можуть бути подані лише щодо вартості нерухомого майна;
4) заяви, пов’язані з пошкодженням або знищенням житлового або нежитлового нерухомого майна, мають бути подані з використанням форм заяв для відповідних категорій (А3.1 — Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна або А3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна). Заяви щодо інших збитків, пов’язаних із нерухомим майном, мають бути подані з використанням форм заяв для відповідних категорій;
5) заяву треба подати до Реєстру через портал Дія.
Приклад 1.
Як бути, якщо у 2014 році власник нерухомості залишив своє нерухоме майно на ТОТ? Раніше був періодичний доступ до цього майна, але з 24.02.2022 такої можливості немає.
Якщо вам відомо, що нерухомість знищена/пошкоджена, проте наразі підтвердних документів немає, ви можете:
— подати заяву в категорії A3.6 щодо втрати доступу або контролю над нерухомим майном на ТОТ;
— згодом, після отримання доказів, подати заяви у категорії А3.1 або А3.2 чи надати докази з відкритих джерел.
З цим та іншими запитаннями можна ознайомитися за посиланням.
Втрата комерційної нерухомості
Щодо категорії заяв А3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, про що ми згадували вище, варто знати таке:
1) таку заяву також подають фізособи або від імені фізосіб, які є власниками нерухомого майна;
2) таку заяву щодо нежитлового нерухомого майна, яке використовувалося з комерційною метою (ФОПами), можна подати в цій категорії, якщо майно належало фізособі;
3) але така заява може стосуватися лише вартості майна або витрат на його ремонт. Якщо ваша заява стосується й інших збитків, таких як втрачений прибуток від пошкодження або знищення, вам слід подати заяву і в іншій категорії, наприклад A3.5 (втрата приватного підприємництва);
4) експертна оцінка вартості майна чи вартості знищення/пошкодження, ремонту чи іншого відновлення не вимагається;
5) якщо проводили оцінку збитків та/або маєте судове рішення, — також потрібно додати таку інформацію до заяви А3.2.
Під терміном «Нежитлове нерухоме майно» слід розуміти будь-яке майно, яке не можна перемістити і яке не використовується для постійного проживання людей.
Прикладами такого майна можуть бути:
а) офісні будівлі;
б) гаражі або місця для паркування;
в) складські будівлі або приміщення;
г) будь-яке інше нежитлове майно, що належить фізособі.
Наданий перелік не є вичерпним.
Щодо доказів, які потрібно додати до заяви А3.2., то тут перелік більш-менш знайомий нашим підприємцям та їхнім бухгалтерам. Серед можливих доказів можуть бути такі:
а) інформація з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України;
б) відповідні судові рішення;
в) документи від правоохоронних та судових органів, такі як документи кримінального провадження або заяви про відкриття кримінального провадження (витяги з ЄРДР, акти ДСНС, звіти військових адміністрацій, акти місцевих органів влади, включаючи звіти про обстеження майна представниками міських, селищних або сільських рад);
г) повідомлення ЗМІ, у т. ч. інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;
ґ) фото- та відеоматеріали (зокрема, тут варто врахувати відео та фото, розміщені у соцмережах, YouTube тощо, зокрема верифіковані відео повного знищення міст, сіл, селищ, де перебувало таке майно); та
д) письмові свідчення сусідів, представників або керівників місцевих ЖЕКів, управляючих компаній чи інших осіб, які можуть підтвердити подію.
Наданий перелік можливих доказів не є вичерпним.
З цим та іншими запитаннями можна ознайомитись за посиланням.
Заяви, доступні в режим бета-тестування
Пошкодження/знищення інфраструктури
Йдеться про такі категорії заяв як B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури.
Важливі моменти:
1) цю заяву можуть подати бізнес або державна установа, власники критичної або некритичної інфраструктури. Але для цього треба взяти участь у бета-тестуванні за посиланням;
2) поняття «власник інфраструктури» також означає юросіб із правом повного господарського відання або правом оперативного управління відповідною інфраструктурою;
3) заяви, пов’язані з інфраструктурою, можуть бути подані тільки щодо вартості знищеного майна або вартості ремонту чи відновлення пошкодженої інфраструктури або її функцій. Заяви щодо інших збитків, пов’язаних із пошкодженням або знищенням інфраструктури та подані в цих категоріях, не будуть внесені до Реєстру.
Серед переліку інфраструктури в таких секторах (яка може розглядатися як критична інфраструктура) названо:
— урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
— енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);
— водопостачання та водовідведення;
— продовольче забезпечення;
— охорона здоров’я та фармацевтична промисловість;
— інформаційні послуги та електронні комунікації;
— фінансові послуги;
— транспортне забезпечення;
— оборона, державна безпека, правопорядок, цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
— хімічна промисловість;
— дослідницька діяльність.
Важливо! Для подання заяв B1.1, B1.2, C1.1, C1.2 варто також підготувати докази проведення офіційного оцінювання збитків та їх суму, підтвердження вартості об’єкта інфраструктур, якою вона була до 24.01.2022, а також докази проведеного ремонту для відновлення її функціонування (повного чи часткового) та їх вартості. Адже багато підприємств приватного бізнесу та державні підприємства ремонтували за власні кошти чи за кошти донорів власні об’єкти інфраструктури, що дає право на відшкодування за рахунок репарацій. Наявність судового рішення також є важливою інформацію.
Втрата активів
У режимі бета-тестування також доступна така категорія, як заява C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів.
Важливі моменти:
а) заяви у категорії C3.1 можу подавати юрособи, які є власниками активів. Під терміном «власник» маються на увазі юрособи з правом повного господарського відання або правом оперативного управління відповідним активом;
б) подати таку заяву можуть бізнес або державна установа — керівник, який зазначений як такий в ЄДР;
в) для цієї категорії термін «актив» означає будь-яку матеріальну або нематеріальну цінність, яка генерує (створює) економічні вигоди або від якої очікується створення економічних вигід для її власника (власників);
г) ця заява в категорії С3.1 може бути подана щодо пошкодження, знищення або втрати активів, втрати прибутку від відповідних активів, повної втрати бізнесу, а також щодо інших прямих витрат, понесених унаслідок такого пошкодження, знищення або втрати. Докази можуть включати комерційні звіти за роки, що передували втраті. Докази, що подаються щодо втрати прибутку, мають враховувати витрати, які були б понесені для того, щоб отримати дохід, що було втрачено (тут йдеться саме про недоотримані доходи);
ґ) для подання заяви С3.1 слід підготувати та зазначити:
— орієнтовну суму вимоги, її деталізацію та методику розрахунку;
— детальний опис суми вимоги і докази щодо орієнтовної суми та її деталізації;
— суму компенсаційних виплат, отриманих від України в особі уповноважених державних органів;
— інформацію про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).
Заяви, форми яких уже є, але застосувати їх поки що неможливо
Наразі є певна категорія заяв, які вже створені в Реєстрі, проте ще не доступні для заповнення та подання. Позаяк вони є дуже цікавими для бізнесу та державних підприємств, то варто про них знати й очікувати старту бета-тестування або подання після цього у звичайному порядку.
C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов’язане зі збитками для бізнесу)
Ця заява призначена для нежитлового нерухомого майна, метою якого не є отримання прибутку. Заяви в цій категорії можуть бути подані лише щодо вартості знищеного майна або вартості ремонту чи відбудови пошкодженого майна щодо:
— будівель або окремих споруд;
— незавершених будівництвом об’єктів нерухомого майна тощо.
Але, важливо: при поданні заяви С1.5 слід буде зазначити:
— орієнтовну суму вимоги;
— докази проведення експертного оцінювання збитків (якщо таке оцінювання проводилося);
— суму експертної оцінки збитків (якщо така оцінка проводилася);
— підтвердження вартості майна до 24 лютого 2022 року;
— докази щодо проведених ремонтних робіт на об’єкті нерухомого майна та їх вартості.
Крім того, для такої заяви дуже доречно навести інформацію про отримане судове рішення щодо вартості майна та суми, необхідної для її відновлення (звісно, така сума буде розрахована станом на дату розгляду справи в суді та згодом має бути перерахована вже на момент виплати за рахунок репарацій).
С3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу
На цій категорії заяв спинимося дещо детальніше. Зокрема, заяву С3.3 можуть подавати юрособи, які є власниками бізнесу:
— що розташовані та/або провадять діяльність на території України у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води,
— та які були змушені евакуювати або перемістити бізнес в інше місце 24 лютого 2022 року або після цієї дати.
Термін «переміщення бізнесу» означає повне або часткове фізичне переміщення операційної діяльності, активів та/або працівників бізнесу з його первинного місця розташування на нове місце зі збереженням його існуючої юридичної особи та її правосуб’єктності.
«Евакуація бізнесу» означає термінове переміщення бізнесу внаслідок або з метою уникнення безпосередньої та прямої загрози.
Важливі моменти:
1) заяви можуть бути подані щодо витрат на евакуацію або переміщення бізнесу, а також щодо втрати прибутку внаслідок евакуації або переміщення. Зокрема, йдеться про транспортні та логістичні витрати, витрати на повторний запуск бізнесу, оренду житла для працівників, а також інші прямі витрати;
2) заявники повинні подати всі підтвердні докази, а також інформацію про деталізацію заяви та про методологію визначення орієнтовної суми вимоги;
3) якщо заява подається щодо втрати прибутку, треба надати докази, що підтверджують таку втрату, зокрема комерційні звіти за роки, що передували втраті. Докази, що подаються щодо втрати прибутку, мають ураховувати витрати, які були б понесені для того, щоб отримати дохід, що було втрачено;
4) перед поданням заяви слід підготувати орієнтовну сума вимоги та її деталізацію, методику розрахунку та докази цього, а також зазначити отримані суму компенсаційних виплат від України та інформацію про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів (за наявності).
C3.4 Інші економічні втрати
Заяви C3.4 — Інші економічні втрати — можуть бути подані щодо економічних втрат заявника та не охоплюють вимоги (за іншими заявами) щодо:
1) пошкодження, знищення або втрати активів, втрати прибутку від відповідних активів, повної втрати бізнесу, а також інших прямих витрат, понесених унаслідок такого пошкодження, знищення або втрати (це заява С3.1);
2) втрати контролю над майном, що належить юрособам, на ТОТ, включаючи вартість майна, втрату прибутку внаслідок втрати контролю над майном, а також повну втрату бізнесу (це заява С3.2);
3) витрат на евакуацію або переміщення бізнесу, що належить юрособам (включаючи, наприклад, транспортні та логістичні витрати, витрати на повторний запуск бізнесу, оренду житла для працівників та інші прямі витрати), а також щодо втрати прибутку внаслідок евакуації або переміщення (це заява С3.3).
Також слід надати опис економічних втрат та їх детальний розгорнутий опис. До речі, подаючи позовні заяви, слід враховувати, що такі економічні втрати мають бути описані окремо із визначенням суми та методики розрахунку. Якщо такі судові рішення вже є, — чудово, бо це значно спростить опис та їх деталізацію.
А3.5 Втрата приватного підприємництва
Заяви в категорії А3.5 подаються щодо втрати прибутків фізособою-підприємцем. При цьому слід додати відповідні докази, зокрема:
1) фінансові рахунки фізособи-підприємця за роки, що передували втраті, контракти або податкову звітність;
2) розрахунок недоотриманого доходу;
3) а також:
— описати події, що призвели до втрати приватного підприємництва, та уточнити дату відновлення приватного підприємництва (за наявності), додати докази;
— надати розрахунок орієнтовної суми, методики розрахунку.
Висновки
1. Для бізнесу та ФОПів уже тепер доступні окремі категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків, зокрема щодо втрати доступу до нерухомості на ТОТ та пошкодження або знищення нежитлової нерухомості.
2. Подання заяв у режимі бета-тестування (інфраструктура, активи, втрата бізнесу) потребує ретельної підготовки доказів, зокрема фінансових та оціночних документів.
3. Відсутність експертної оцінки або судового рішення не є перешкодою для подання заяв у більшості категорій, проте наявність таких документів значно посилює позицію заявника.
4. Категорії заяв не є взаємовиключними: в окремих випадках бізнес може та повинен подавати кілька заяв у різних категоріях щодо одного об’єкта або діяльності.
5. Реєстрація заяв у Міжнародному реєстрі збитків не замінює державних програм компенсації, але є необхідною умовою для реалізації права на майбутні репарації від рф.
Отже, бізнесу варто не чекати відкриття «ідеальної» категорії, а фіксувати збитки вже тепер у доступних формах, поступово доповнюючи їх доказами та новими заявами у разі відкриття додаткових категорій.