• Посилання скопійовано

Банкрутство у 2026 році: що треба знати бізнесу

У 2025 році у бізнесу була і численна судова практика у справах про банкрутство, і ГКУ, який містив окремі положення, які впливали на процедурні питання. Тепер ГКУ немає і питання банкрутства регулює КУзПБ. Розповімо, як це відбувається.

Від 28 серпня 2025 року в Україні втратив чинність Господарський кодекс (далі — ГКУ), замість нього діють положення:

  • Закону України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі — Закон №4196);

Як це вплинуло на процедури банкрутства, реструктуризації боргів та корпоративні відносини стосовно їх погашення? Проаналізуймо далі.

Банкрутство після скасування Господарського кодексу: що змінилося?

З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс більше не діє. Усі питання банкрутства та реструктуризації тепер регулює КУзПБ.

Судова практика вже показує:

— можливим є банкрутство навіть комунальних підприємств;

— зросла увага до субсидіарної відповідальності керівників/учасників/засновників;

— фіктивне банкрутство жорсткіше контролюється судами.

Що залишилося незмінним: збереження антикризових норм

Хоч ГК утратив чинність, багато його ключових ідей — про відповідальність за фіктивне банкрутство, приховування неплатоспроможності — інтегровані до статті 9-1 КУзПБ. Таким чином, залишається механізм притягнення до субсидіарної відповідальності.

Суди підтвердили важливість цих норм: зокрема, визнали суспільний інтерес у протидії фіктивному банкрутству та акцентували на необхідності встановлення вини засновників або керівників, відмежовуючи її від підприємницьких ризиків.

Думка Верховного суду

Те, що втрачено: застарілі обмеження втрачають силу

Деякі норми ГКУ давно не використовувалися або йшли врозріз із сучасною практикою:

обмеження кола боржників: раніше лише підприємці могли бути визнані банкрутами (ст. 209 ГК), але практика показала, що це обмеження нереалістичне і не витримало випробування судами;

заборона банкрутства комунальних підприємств: ГКУ це забороняв (ст. 214), але суди визнавали такі обмеження незаконними, якщо вони порушують права кредиторів.

Нові вимоги та прогалини, які треба долати

Регуляторний вакуум: ЦКУ не містить усієї специфіки контрактів, які раніше регулював ГКУ (постачання, агентські договори, спеціальні строки позову). Це створює потенціал для тлумачення відповідних правовідносин судами залежно від обставин та чинності нормативних документів.

Корпоратизація державно-комунальних підприємств: Закон №4196 зобов’язує такі підприємства до 28.02.2026 або перетворитися на ТОВ/АТ/неприбуткове товариство, або бути ліквідованими (наразі йдеться лише про ухвалення відповідного рішення, а не проведення повної процедури перетворення/ліквідації — ст. 14 Закону №4196). Водночас приватні підприємства мають три роки — до 28.08.2028  — на приведення статутів у відповідність та трансформацію (йдеться про перетворення ПП на ТОВ).

Управління держмайном: зникло поняття передачі майна у відання/оперативне управління, натомість запроваджено приватноправові інструменти: оренда, узуфрукт, право власності.

Судова практика, яка залишається актуальною

1. Суспільна небезпечність фіктивного банкрутства — висновки Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

Докладно про те, що таке фіктивне банкрутство і яка відповідальність за нього передбачена, читайте в матеріалі від Мінюсту за посиланням.

2. Правильність визначення межі між підприємницькими ризиками та порушеннями (постанова Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №910/3246/20).

Верховний Суд наголосив, що обставини наявності або відсутності будь-якого з елементів/складових об’єктивної сторони цивільного правопорушення: вчинення дії, бездіяльність, наявність боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо — мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.

3. Незаконність заборони банкрутства комунальних підприємств (КП) — Господарський суд Херсонщини рішенням від 16.03.2021 у справі №923/1194/17. обґрунтував таку незаконність не вимогами суспільної цінності, а з метою захисту активів.

4. Субсидіарна відповідальність керівника/учасника юрособи — варто наголосити на таких висновках:

— протиправне виведення з обігу підприємства-боржника коштів, що призвело до неспроможності виконання ним грошових зобов’язань, є підставою для покладення відповідальності на керівника (постанова Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №923/862/15);

— щодо розміру субсидіарної відповідальності — вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16).

Для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів потрібна одночасна наявність умов:

— наявність у боржника непогашених зобов’язань щонайменше перед двома кредиторами (купівля-продаж, постачання, підряд, позика, бюджетні та податкові зобов’язання тощо);

— розмір усіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов’язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав (постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20).

— притягнення засновників (учасників, акціонерів) боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом. Істотна та явна диспропорція між зобов’язаннями й активами, по суті, неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх (постанова Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №904/76/21).

5. Можливість звернення податкового органу з грошовими вимогами до боржника обмежена правами, наданими ПКУ:

— податковий орган не може заявляти кредиторські вимоги щодо сплати за договором, позаяк не є стороною договору (постанова Верховного Суду від 04.06.2024 у справі №921/110/23);

— з метою розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство моментом виникнення грошових вимог податкового органу є перший день несплати боржником суми податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за ПКУ (постанова Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №903/51/20).

Як бізнесу захищати свої права у справах про банкрутство в 2026 році?

Крок Дія
Судова стратегія Використовуйте судову практику — у спорах про субсидіарну відповідальність, фіктивне банкрутство, права кредиторів тощо
Аналіз договорів Ретельно перевірте всі госпдоговірні відносини — забезпечте, щоб вони відповідали нормам ЦКУ. Особливу увагу слід звернути на договори постачання, агентські, підрядні угоди
План антикризових заходів Застосовуйте положення КУзПБ (зокрема, нову статтю 9-1) для антикорупційного регулювання банкрутства, санації

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру