Частина 11 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що після звільнення з військової служби особа має протягом 5 днів прибути до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік.
На підставі ч. 2 ст. 21 Закону №2232 та ч. 1 ст. 119 КЗпП працівника на час виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, увільняють від роботи зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку.
Отже, у проміжок між звільненням зі служби та взяттям на облік у ТЦК та СП (у межах відведених 5 календарних днів) роботодавець зберігає за працівником не лише робоче місце і посаду, а й середню зарплату (лист Мінсоцполітики від 18.05.2016 №565/13/84-16).
Документальне оформлення повернення працівника зі служби
Щоб працівник став до роботи після звільнення з військової служби, йому достатньо пред’явити роботодавцеві військовий квиток із записом про звільнення зі служби.
Законодавством не встановлено обов’язку працівника подавати заяву про намір чи бажання повернутися до роботи. Так само норми законодавства не передбачають обов’язку роботодавця видавати наказ про повернення працівника до роботи.
Водночас Мінсоцполітики у листі від 10.06.2015 №231/06/186-15 зазначило, що розпорядчий акт роботодавця все ж таки має бути: «Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця».
Отже, документальне оформлення повернення працівника зі служби на роботу можна організувати так:
— працівник подає військово-обліковий документ з відміткою про звільнення зі служби та взяття на військовий облік, а також заяву про вихід на роботу;
— роботодавець видає наказ про повернення працівника до роботи.
Як оформити відсутність працівника
Після виходу працівника попросіть його надати письмове пояснення причин відсутності на роботі.
Далі, залежно від оцінки причин, відобразіть цей період у табелі обліку робочого часу: якщо причини визнані поважними, — проставте відповідне позначення (наприклад, код «І»), якщо неповажними, — код «ПР» (прогул).
Увага! Якщо працівник без поважних причин своєчасно не став до роботи, роботодавець має право застосувати дисциплінарне стягнення.
Одним із таких заходів може бути звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП — за прогул, зокрема за відсутність на роботі без поважних причин понад три години протягом робочого дня.
Що зі звітністю та виплатою
Якщо зарплату нараховують за попередній звітний (податковий) період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу або виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включаються до зарплати місяця, в якому проведено такі донарахування.
Донарахований дохід відобразіть у додатку Д1 за лютий 2026 року.
Рекомендуємо також прочитати: Документальне оформлення мобілізації та демобілізації працівника: як оформити та зразки документів.
Висновки
1. Середній заробіток зберігається лише за 5 календарних днів для взяття на військовий облік після звільнення зі служби (у вашому випадку — орієнтовно з 11.01.2026 до 15.01.2026).
2. Період відсутності після закінчення 5 днів (з 16.01.2026 до 18.02.2026) потрібно оформити окремо: витребувати письмові пояснення, визначити поважність причин і затабелювати відповідним кодом (поважна причина / «ПР»).
3. Середній заробіток за січень можна донарахувати пізніше: виплату проводять у місяці донарахування, а суму відображають у додатку Д1 за лютий 2026 року.