Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухобліку, складання та подання фінзвітності (ст. 1 Закону про бухоблік).
Підстави для зміни облікової політики наведені у п. 9 НП(С)БО 6:
— змінюються статутні вимоги;
— змінюються вимоги Мінфіну (органу, який затверджує НП(С)БО);
— зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінзвітності підприємства.
Одним із принципів бухобліку є послідовність — постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики (ст. 4 Закону про бухоблік). Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених МСФЗ та НП(С)БО у держсекторі, і має бути обґрунтована та розкрита у фінзвітності.
На основі принципу послідовності облікова політика підприємства має передбачати постійне (з року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики (п. 3.1 Методрекомендацій №635).
Таким чином, якщо на початку діяльності підприємство видало наказ про облікову політику, ним користуються з року в рік. На початку кожного року цей наказ поновлювати не потрібно.
І тільки якщо настають підстави для зміни облікової політики, наприклад Мінфін уніс зміни до НП(С)БО, внаслідок чого змінилися підстави бухобліку, потрібно вносити зміни до облікової політики.
Як оформити зміну облікової політики?
Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за потреби вносять зміни з визначеного часу (п. 3.4 Методрекомендацій №635). У разі внесення до облікової політики змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст, розпорядчий документ про облікову політику доцільно повністю викласти в новій редакції.
Тож варіантів оформлення змін два:
1) внести зміни до чинного наказу про облікову політику;
2) викласти наказ про облікову політику в новій редакції.
А якщо змінюється не облікова політика, а облікові оцінки?
Облікові оцінки — це грошове вираження елементів фінзвітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені (п. 3 НП(С)БО 6).
Прикладами облікових оцінок є:
— резерв сумнівних боргів;
— чиста вартість реалізації одиниці запасів;
— справедлива вартість активів або зобов’язань;
— сума нарахованої амортизації об’єкта основних засобів;
— забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань.
Якщо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікової оцінки неможливо, то це розглядається і відображається як зміна облікової оцінки (п. 14 НП(С)БО 6).
Як оформлювати зміну облікової оцінки?
Нормативними документами це питання не врегульовано, тому вирішується на розсуд підприємства. Початково обрані облікові оцінки можуть визначатися наказом по підприємству.
А наприклад, метод амортизації, ліквідаційна вартість, строк корисного використання ОЗ встановлюються призначеною для цього комісією й оформляються актом про введення ОЗ в експлуатацію, який затверджує керівник підприємства.
Змінювати облікові оцінки можна під час інвентаризації, це робить інвентаризаційна комісія, оформлюючи протоколом, який також затверджує керівник підприємства.
Докладніше про все це читайте в нашій статті за посиланням.