Раніше податківці казали, що РРО/ПРРО не застосовується під час розрахунків за IBAN-реквізитами, тому що такі розрахунки не є розрахунковою операцією для потреб Закону про РРО.
Тепер вони почали говорити, що РРО/ПРРО не застосовуються під час банківських операцій згідно з п. 2 ст. 9 Закону про РРО. З цього роблять висновок, що не застосовувати РРО/ПРРО можливо лише тоді, коли розрахунок за IBAN-реквізитами є різновидом банківської операції.
Таким чином, для того щоб продавець не застосовував РРО/ПРРО, покупець, отримавши від продавця IBAN-реквізити, повинен здійснити розрахунок у будь-який із таких способів:
шляхом переказу коштів із свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця через установу банку;
шляхом внесення коштів на рахунок продавця через касу банку;
— через інтернет-банкінг;
— через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку.
А що як розрахунки за реквізитами IBAN проведено з використанням послуг небанківських надавачів платіжних послуг?
На думку податківців, такі розрахунки продавець має реєструвати через РРО/ПРРО.
Зокрема, це випадки, коли покупець здійснює оплату зі свого ІВАN-рахунку, відкритого у небанківському надавачі платіжних послуг (наприклад, НоваПей), на ІВАN-рахунок продавця, відкритий у банку, а також коли сам продавець приймає оплату на свій ІВАN-рахунок, відкритий у небанківському надавачі платіжних послуг, з будь-якого рахунку покупця.
Позиція редакції
На нашу думку, податківці дійшли неправильного висновку.
Пільга для банківських операцій з п. 2 ст. 9 Закону про РРО застосовується лише до тих суб’єктів, які виконують ці операції.
Пільга щодо ІВАN окремо не зазначена, але поділ безготівкових розрахунків на банківські та небанківські операції не має підстав: усі розрахунки за ІВАN-реквізитами не є розрахунковими операціями. І РРО/ПРРО призначені для реєстрації лише тих розрахункових операцій, визначення яких міститься у ст. 2 Закону про РРО.
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Операції з приймання від покупця платіжних карток забезпечує окремий учасник розрахунків — банк-еквайр. В Україні поширений еквайринг двох видів: з використанням POS-терміналів та інтернет-еквайринг.
Приймання оплати платіжними картками офлайн за допомогою POS-термінала здійснюється безпосередньо у точці продажу товарів/послуг. POS-термінал зчитує дані пластикової платіжної картки покупця або «електронної картки» — мобільного платіжного інструменту, який реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою користувача, та ініціює платіж з рахунку покупця на рахунок банка-еквайра. Потім банк-еквайр перераховує всі прийняті платежі за день на рахунок продавця. Щоб використовувати POS-термінал, продавцю потрібно укласти договір еквайрингу з банком.
Приймання оплати платіжними картками онлайн здійснюється за допомогою спеціальної програми, яка є програмним аналогом POS-термінала, так само як програмний РРО виконує функції «фізичного» РРО.
Будь-які інші безготівкові операції, які відбуваються в господарському обороті між продавцями та покупцями з метою оплати за товари, послуги і роботи, є переказом коштів з рахунку покупця на рахунок продавця без приймання продавцем платіжних карток, а отже, не є розрахунковими операціями для потреб застосування РРО/ПРРО. Якщо продавець не укладав договору еквайрингу з банком-еквайром, усі надходження на його рахунок не є розрахунковими операціями.
Продавець може впливати лише на свої способи отримання оплати від покупців — чи прийматиме він в оплату платіжні картки, чи ні. Якщо так, тоді продавець укладає з банком договір еквайрингу і починає приймати в оплату платіжні картки. Для таких оплат потрібно застосовувати РРО/ПРРО.
Продавець не може впливати на те, в який спосіб покупець здійснить оплату на його реквізити рахунку в форматі IBAN. Зокрема, покупець може оплатити рахунок продавця зі свого поточного банківського рахунку, внесенням коштів через касу банку, через інтернет-банкінг, через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку, або за допомогою небанківського надавача платіжних послуг — наприклад, з платіжного рахунку НоваПей, через небанківський ПТКС.
На думку податківців, в останніх двох випадках продавець повинен застосувати РРО/ПРРО. Але як продавцю дізнатися, що покупець сплатив з платіжного рахунку НоваПей чи через небанківський ПТКС? Податківці не відповідають на це запитання.
Але через появу таких роз’яснень суб’єкти господарювання, які не бажають спорити з податківцями, намагаються отримати цю інформацію зі своєї банківської виписки.
Як із банківської виписки дізнатися, через кого (банк чи небанківську фінустанову) платив покупець?
Чи є затверджений перелік усіх кодів платежів — так, щоб ми могли подивитися виписку за рахунком і зрозуміти за кодами надходжень, який платіж реєструвати через РРО, а який — ні?
Податківці кажуть, що треба спиратися на нумерацію за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, і начебто свідченням того, що оплату було здійснено із залученням небанківського надавача платіжних послуг, є зарахування коштів на рахунок продавця з рахунку «2654».
Водночас наявність такого рахунку у виписці може означати і те, що товар/послуга були сплачені через небанківський ПТКС. Але це теж платежі, які податківці вимагають проводити через РРО/ПРРО.