Амортизація у бухобліку
Амортизація — це систематичний розподіл вартості об’єкта основних засобів протягом строку його корисного використання (пп. 4 НП(С)БО 7). Амортизація призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об’єкта ОЗ (пп. 23 НП(С)БО 7).
Якщо нежитлова будівля лише тимчасово не експлуатується, але на консервацію тощо не переведена (тобто не оформлено відповідного наказу, акта чи іншого документа про консервацію), амортизація у бухобліку нараховується й надалі. Сам факт подання форми №20-ОПП зі станом «тимчасово не експлуатується» не є підставою для припинення нарахування амортизації — ключове значення має саме оформлення консервації тощо згідно з внутрішніми документами підприємства та вимогами НП(С)БО 7.
Амортизація у податковому обліку
Для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, правила визначає ст. 138 ПКУ. Відповідно до пп. 138.3 ПКУ, амортизації підлягають основні засоби, що використовуються у господарській діяльності. При цьому пп. 138.3.1 ПКУ прямо забороняє нарахування амортизації на основні засоби, які перебувають на консервації.
Отже, якщо нежитлова будівля формально на консервації не перебуває (навіть якщо тимчасово не експлуатується), амортизація у податковому обліку, на наш погляд, не припиняється. Якщо ж оформлено консервацію, амортизація у податковому обліку не нараховується з дати переведення на консервацію (пп. 138.3.1, 138.3.2 ПКУ).
Висновки
1. Якщо нежитлову будівлю на консервацію тощо не переведено (відповідного внутрішнього документа немає), амортизація нараховується як у бухгалтерському, так і у податковому обліку;
2. Позначення стану «тимчасово не експлуатується» у формі №20-ОПП саме по собі на порядок нарахування амортизації не впливає;
3. Нарахування амортизації припиняють лише у разі оформленої консервації, реконструкції, модернізації тощо — відповідно до П(С)БО 7 та ПКУ.