Мінфін наказом від 09.08.2024 №400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» затвердив нові редакції форм ПН і РК до неї та декларації з ПДВ з додатками. Також оновлено форму уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ. Про проєкт цього наказу ми вже згадали коротко у попередньому спецвипуску за серпень, присвяченому ПДВ!
Нагадаємо, що форму декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку до неї та порядок їх складання затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21. Ось до нього Наказ №400 і вніс зміни, про які йтиметься далі.
Наказ №400 набрав чинності з 1 жовтня 2024 року. Отже, декларацію за новою формою треба буде подавати вже у листопаді 2024 року за податковий період жовтень. Проте, як роз’ясняють податківці, уточнюючі розрахунки за новою формою можна буде застосовувати лише з 1 листопада 2024 року!
Як показуватимемо суму від’ємного значення ПДВ?
Додатків до декларації з ПДВ тепер буде шість!
Адже додатки 2 та 3 до декларації об’єднуються у додаток 2.
У зв’язку з чим буде змінено порядкові номери додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на додатки 3, 4, 5, 6, відповідно.
Тобто наразі маємо два додатки:
– довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);
– розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3).
Обидва говорять про суму від’ємного значення ПДВ (тобто про ситуацію, коли в декларації значення рядка 17 більше, ніж значення рядка 9). Інакше кажучи, коли податкового кредиту у звітному місяці більше, ніж податкових зобов’язань. І тоді в декларації заповнюють рядок 19. А у платника ПДВ виникає вибір, прописаний у п. 200.4 ПКУ.
У разі від’ємного значення суми ПДВ таку суму:
а) враховують на зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Простими словами, це обмеження (сума, порахована за п. 200-1.3 ПКУ) – це сума ліміту реєстрації ПН/РК. Адже будь-яке використання від'ємного значення ПДВ, крім перенесення його до податкового кредиту наступного місяця, зменшує ліміт реєстрації і він не повинен отримати від’ємне значення.
За відсутності податкового боргу, від’ємне значення ПДВ:
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг чи до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Раніше у декларації був такий алгоритм відображення від’ємного значення ПДВ:
1. Бачимо значення в рядку 19. Воно рахується як різниця між значеннями рядків 17 і 9. Попри те що це від’ємне значення ПДВ, у рядку 19 його показують без знака «мінус».
2. Поруч, у службовому рядку 19.1, зазначають два показники:
– значення ліміту реєстрації на момент подання декларації. Будьте уважні: якщо робота над декларацією триває довгий час, це значення (яке вводиться вручну) треба буде перед поданням готової декларації перевірити й відкоригувати за потреби, а також усі рядки, пов’язані з від’ємним значенням ПДВ. Адже, як зазначено вище, платник ПДВ має три варіанти використання від’ємного значення ПДВ і лише один із них (перенесення до податкового кредиту наступного місяця) не потребує порівняння з лімітом реєстрації ПН/РК на момент отримання податківцями декларації з ПДВ;
– значення рядка 19, що перевищує зазначений ліміт. Наприклад, якщо в рядку 19 ми показали 1000 грн, а сума ліміту – 800 грн, то в рядку 19.1 показуємо 200 грн. А якщо сума ліміту 1200 грн, то в рядку 19.1 – нуль.
3. Далі значення рядка 19.1 переносимо до рядка 21, звідки воно потрапляє до рядка 16.1 декларації наступного місяця. Проте в рядку 21 показуємо значення не лише рядка 19.1, а й суму рядків: рядок 19.1 + рядок 20.3 поточної декларації. Це тому що відправити суму від’ємного значення на податковий кредит наступного місяця можна як понад значення ліміту реєстрації ПН/РК, так і в межах ліміту.
4. Що ж до значення рядка 19 у межах реєстраційного ліміту (тобто: рядок 19 - рядок 19.1), то ось щодо нього платник ПДВ має три варіанти використання, і всі вони відображені в рядку 20:
– зараховується на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1);
– підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2). Тут вам дається вибір, куди саме спрямувати це бюджетне відшкодування:
– на рахунок платника у банку / небанківському надавачі платіжних послуг (рядок 20.2.1);
– у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2);
– до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) – це значення показують у рядку 20.3.
Цей алгоритм складання декларації з ПДВ не змінився. Змінилися лише додатки, які при цьому треба складати.
Раніше треба було скласти три додатки:
– додаток Д2 - до рядка 21;
– додатки Д3 і Д4 - до рядка 20.2.
У новій формі декларації треба складати лише два додатки:
– додаток Д2 – до рядків 19, 20.1, 20.2, 21;
– додаток Д3 – до рядка 20.2.
Додаток Д2 – що нового?
Раніше в додатку Д2 були три таблиці, хоча абсолютна більшість платників ПДВ застосовувала тільки першу з них (таблицю 1). Це тому, що дві інші у Д2 складалися у нечастих ситуаціях передачі податкового кредиту «у спадок» – правонаступникові в разі реорганізації підприємства.
У таблиці 1 ми показували суми від’ємного значення ПДВ, які переходять до податкового кредиту наступного місяця. Тобто розшифровували значення рядка 21 декларації з ПДВ. Графи 2-4 таблиці 1 заповнювали у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найдавнішим звітним (податковим) періодом.
Чи змінився додаток Д2 у новій формі декларації? Так! Адже його поєднали з додатком Д3.
Що ж є в новому додатку Д2? Усього чотири таблиці.
Останні дві ми зараз розглядати докладно не будемо. Вони стосуються реорганізації підприємства і передачі залишку від’ємного значення правонаступникові.
А ось дві перші (таблиця 1 та таблиця 1.1) – зацікавлять усіх. Бо тепер розшифровувати, за якими ІПН у постачальників виникло від’ємне значення ПДВ, доведеться не лише щодо сум бюджетного відшкодування (тобто того значення, яке показано в рядку 20.2 декларації), а й щодо усього від’ємного значення ПДВ (рядок 19 декларації). Незалежно від того, скористаєтеся ви правом на бюджетне відшкодування (і чи маєте його цього місяця) чи ні!
Зверніть увагу: таблиця 1.1 стосується лише експортерів у РЕЗ і розшифровує значення графи 9 таблиці 1. Тобто таблицю 1 складатимуть усі, хто має від’ємне значення ПДВ. А от таблицю 1.1 – лише експортери у РЕЗ.
При цьому треба звернути увагу на примітки до таблиці 1:
– її заповнюють у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найдавнішим до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом;
– у разі формування від’ємного значення за рахунок:
– увезення товарів на митну територію України ‒ зазначають власний індивідуальний податковий номер;
– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України;
‒ зазначають умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
– у разі коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу ‒ проставляють умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
– щодо залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року, на яку відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року ‒ проставляють умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначають «07», у графі 3 ‒ «2015», графи 5, 7 не заповнюють).
У графі 7 ставлять «+», якщо від’ємне значення отримано правонаступником від реорганізованого платника податку.
Додаток Д3 – що нового?
Старого додатка Д3 вже не буде, тож його номер отримав старий додаток Д4. Утім, зміст додатка від цього не змінився – як і раніше, платники застосовуватимуть його здебільшого для подання заяви на бюджетне відшкодування ПДВ.
Додаток Д6 (новий додаток Д5)
Цей додаток ми складали у разі розподілу сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, за ст. 199 ПКУ. Тобто якщо маємо як оподатковувані, так і не оподатковувані ПДВ операції, і є товари, послуги або необоротні активи, які одночасно використовуються як в оподаткованих, так і в неоподатковуваних операціях.
У новій редакції цього додатка (Д5) таблиць усього три. Зміну легко вгадати: таблиці 3 (про необоротні активи, придбані до 1 липня 2015 року) вже немає. Отже, таблиця 4 стала таблицею 3.
Також меншою стала і таблиця 1: в ній залишилися лише два рядки. При цьому перерахунок, який ми робимо за наслідками календарного року за п. 199.2 ПКУ та п. 199.4 ПКУ, треба буде наводити в рядку 1 таблиці. А перерахунок за п. 199.3 ПКУ – в рядку 2.
Той самий РЕЗ і зміни до декларації у зв’язку з ним
Про режим експортного забезпечення щодо агропродукції ми вже не раз писали, він з’явиться, щойно це вирішить КМУ, тому зараз зосередимося лише на тому, як такі експортери повинні будуть показувати пільговані операції в декларації з ПДВ.
Їх треба буде відображати в новому рядку 2.3 та у службових рядках до нього.
У змінах до Порядку №21 зазначається, що:
– у рядку 2.3.1 будуть обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
– а в рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) будуть дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 % відповідно до вимог підпункту «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Пільга означає і відповідальність за порушення порядку її застосування. Нагадаємо, що нині в декларації є рядки 7 та 8, в яких відображають коригування податкових зобов’язань. Причому до рядка 7 складають додаток Д1.
У новій формі декларації рядка 7 (загального) не буде. Натомість з’являться 6 нових рядків:
– Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань (рядок 7.1)
– у тому числі коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 7.1.1.);
– Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарі (рядок 7.2)
– за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 7.2.1)
– за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 7.2.2)
– за операціями, що оподатковуються за ставкою 14 % (рядок 7.2.3)
У рядку 7.1.1 (з рядка 7.1) відображають коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою.
У рядках 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки оподаткування) фіксують коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у випадках, визначених підпунктом 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
У разі коригування податкових зобов’язань у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої згідно з підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, у відповідність до ставки, передбаченої підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, суму коригування податку зазначають у колонці Б рядків 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки оподаткування) декларації. При цьому колонку А таких рядків не заповнюють.
При заповненні рядків 7.2.2 та/або 7.2.3 у разі коригування податкових зобов’язань на підставі підпунктів «б», «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу відомості про таке коригування наводять у таблиці 1.3 (Д1) (додаток 1).