Нову форму ПН/РК застосовують з 1 жовтня 2024 року. Це стосується тих ПН та РК, які з цієї самої дати надсилають на реєстрацію в ЄРПН (у тому числі і ПН та РК, що складені до 1 жовтня 2024 року та не зареєстровані в ЄРПН).
Що змінилося у Порядку складання ПН/РК для всіх?
Фахівці Мінфіну переформулювали п. 2 Порядку №1307. Тепер він звучить так:
«Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Проте що це уточнення змінить для платників ПДВ? Нічого. Це просто приведення норми Порядку №1307 до умов уже чинного доти законодавства, яке і так застосовувалося на практиці. Аналогічні косметичні правки вносяться й до пунктів 20 та 26 Порядку №1307.
Із цікавого – зауваження до абз. 5 п. 10 Порядку №1307. Досі в ньому умова «за наявності» була лише щодо по батькові покупця-фізособи. Тому що, справді, по батькові буває зазначено не в усіх документах (навіть у договорах), а якщо йдеться про фізособу-нерезидента, то й поготів.
Тепер така сама умова буде зазначена і щодо прізвища! Позаяк цей абзац стосується фізосіб із числа дипломатичного персоналу та членів сімей, очевидно, у Мінфіні дізналися, що й прізвища бувають не в усіх іноземців. Тому зазначати його у ПН/РК треба лише за наявності.
Тим, хто складає ПН у зв’язку з типом причини 13 (за використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності), треба звернути увагу на зміни до п. 16 Порядку №1307!
За ними у зведеній ПН із типом причини складання 13 доведеться розкривати інформацію за нарахуваннями повністю:
– у графі 2 (найменування товару/послуги) табличної частини документа, крім дати складання та порядкових номерів ПН, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання, треба буде наводити ще й опис (номенклатуру) цих товарів та послуг;
– у графі 4 (одиниця виміру) нині проставляємо одиницю виміру «грн». Після змін у цій графі у ПН із типом причини 13 доведеться проставляти «рідну» одиницю вимірювання товару/послуги – тобто ту, яка була зазначена у «вхідній» ПН від постачальника;
– підлягатимуть заповненню в цій ПН і графи 3.1, 3.2, 3.3, 5‒9.
Про експорт загалом
Спочатку про загальне: будь-яких експортерів стосуватиметься нова норма п. 12 Порядку №1307.
Коли ви заповнюєте у ПН/РК дані про покупця, то нині зазначаєте лише його найменування (ПІБ) та, через кому, країну реєстрації. А ще умовний ІПК такого покупця «300000000000». Цікаво, що цю норму не оновили, і в ній, як і раніше, значиться ПІБ.
Але після змін до інформації про покупця доведеться додавати ще й інформацію про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:
– дату й номер експортного контракту;
– дату й номер експортної митної декларації;
– якщо це форвардний контракт, доведеться проставити відповідну позначку.
А далі про спеціальне – про експорт сільськогосподарської продукції, для якого окремим законом встановили спеціальні правила.
Що треба врахувати у ПН/РК тим, хто скористався РЕЗ
У разі вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платник податку зобов’язаний до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів за кожним таким товаром скласти окрему ПН та зареєструвати її в ЄРПН.
Що означає «окрему»? У цьому випадку це означає дуже окрему!
Адже у такій податковій накладній:
– в її номері (у другій частині, після знаку дробу) зазначають код «7», який буде встановлено тільки для операцій у РЕЗ;
– має бути наведено окремий тип причини «22». Що означатиме, що вона складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту «окремих видів товарів» – не дивуйтесь, але це ще одне умовне позначення РЕЗ;
– може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
– одиницею вимірювання товарів мають бути кілограми;
– у податковій накладній має бути зафіксовано дату та номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, ставлять відповідну відмітку про форвардний контракт. Утім, як ми уточнили вище, ці нововведення стосуються всіх платників ПДВ – експортерів, а не лише РЕЗ. А от якщо це експорт за РЕЗ, то про це додатково ставлять «Х» у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України»;
– у графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначають найменування (ПІБ) нерезидента та через кому ‒ країну, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» – умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.
Ці зміни передбачаються у Порядку №1307 (п. 6, 8, 12, 16 тощо).
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.
Для експортних операцій у РЕЗ затвердили навіть окремий порядок складання РК до ПН (новий п. 24 Порядку №1307). Його табличну частину заповнюватимуть так:
– показники рядка ПН, що коригується, зазначають зі знаком «-» окремо в кожній графі;
– додається новий рядок із виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався у податковій накладній;
– рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюють однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначають у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та у графі 2.1 наводять однаковий код причини коригування, що відповідає умовному коду причини коригування, визначеному ДПСУ для випадків, передбачених пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ;
– після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до пп. «б» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, коригування показників податкової накладної не дозволяється, крім коригування відповідно до пп. «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ – тобто виключно ставки ПДВ та нарахованої суми ПДВ!
– у разі складання розрахунку коригування до податкової накладної у випадках, визначених пп. «б», «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у верхній лівій частині такого розрахунку коригування у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» наводять дату й номер митної декларації, за якою окремі види товарів вивезено за межі митної території України у митному режимі експорту.