Суттєво. Фізособа бажає зробити внесок до статутного капіталу вантажними автомобілями. За якою вартістю це можна зробити і чи буде в підприємства ПК з ПДВ?
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є фізичною особою — підприємцем на загальній системі оподаткування та хоче передати свої вантажні автомобілі, які були придбані з розрахункового рахунку фізичної особи — підприємця, до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, де вищезазначена фізична особа — підприємець виступає засновником як фізична особа.
У своєму зверненні платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Яку вартість авто потрібно взяти для передачі їх до статутного капіталу: залишкову чи ринкову?
2. Чи має право Товариства з обмеженою відповідальністю відшкодовувати податковий кредит з цих авто?
Згідно з даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби (далі — ДПС) фізична особа — підприємець зареєстрована як платник податку на додану вартість (далі — ПДВ).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до п. 5.1 — 5.3 ст. 5 розділу І Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі — Товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон України від 06 лютого 2018 року №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зі змінами (далі — Закон №2275).
Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (частини перша ст. 13 Закону №2275).
Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства (частини третя ст. 13 Закону №2275).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі — Закон №2658).
Відповідно до ст. 3 Закону №2658 майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. При цьому оцінка, зокрема, майна — це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону №2658, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
Статтею 7 Закону №2658 визначено випадки проведення оцінки майна. Так, оцінка майна проводиться у випадках, установлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема, з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.
Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу, зокрема, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).
При цьому товари — це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) установлено ст. 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.
Згідно з п. 201.1 та 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 розділу V Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 розділу V Кодексу.
Згідно з пп. «г» п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).
Господарською діяльністю відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, зокрема, є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у Вашому зверненні, ДПС повідомляє.
Якщо передача майна у якості внеску до статутного капіталу товариства здійснюватиметься його засновником — фізичною особою, то при здійсненні такої операції податкові зобов’язання з ПДВ не виникатимуть та податкова накладна не складатиметься.
Водночас, якщо при придбанні майна суми ПДВ були включені фізичною особою — підприємцем до складу податкового кредиту, то при передачі такого майна до статутного капіталу юридичної особи у якості внеску фізичної особи — засновника майно вважається таким, що починає використовуватися в негосподарській діяльності фізичної особи — підприємця, та відповідно у фізичної особи — підприємця виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.