Суттєво. ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН унаслідок знищення первинних документів.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, 16.10.2022 на сервери Товариства було здійснено кібератаку, що призвело до знищення частини даних бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку за п’ять років. Про пошкодження документів Товариство 17.10.2022 повідомило Департамент кіберполіції НПУ та контролюючий орган за своїм місцем обліку. У зв’язку з відсутністю регістрів синтетичного та аналітичного обліку Товариством було здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період з 03.10.2022 по 26.10.2022, які були зареєстровані в ЄРПН після відновлення обліку, а саме в листопаді 2022 року.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період відновлення документів відповідно до пункту 44.5 статті 44 розділу II Кодексу.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Пунктом 36.1 статті 36 розділу I Кодексу визначено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі — ПДВ) установлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів / послуг до податкової накладної, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Відповідальність за порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, передбачена статтею 120-1 розділу II та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу II Кодексу порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 розділу V Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 розділу V Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1 020 гривень, при реєстрації в ЄРПН:
податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів / послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;
податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» — «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 розділу V Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.
Штрафні санкції в розмірах, установлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу II Кодексу, застосовуються до податкових накладних / розрахунків коригування з датою складання до 15 січня 2023 року (включно), зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації в ЄРПН.
Крім того, відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 розділу II Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (далі — СЕА ПДВ) (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС.
Предметом камеральної перевірки, зокрема, може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 розділу II Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 розділу III Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.
За фактом недотримання граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування складається акт камеральної перевірки в порядку, встановленому пунктом 86.2 статті 86 розділу II Кодексу.
Слід зазначити, що акт про результати перевірки фіксує факт правопорушення та не є тим рішенням суб’єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки і було спрямоване на регулювання тих чи інших відносин. Права та обов’язки суб’єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі акта перевірки, тобто податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 86.7 статті 86 розділу II Кодексу визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 розділу II Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 розділу II Кодексу визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному пунктом 86.7 статті 86 розділу II Кодексу порядку (далі — матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі — комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до пункту 86.7 статті 86 розділу II Кодексу (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу.
Отже, для проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування використовуються виключно дані ЄРПН і не передбачається подання будь-яких інших додаткових документів.
Пункт 44.5 статті 44 розділу II Кодексу визначає для платника податків обов’язок у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та відновити втрачені документи, які можуть бути надані для проведення документальних перевірок, предметом яких є, зокрема, перевірка первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з цим слід зазначити, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС, зокрема даними ЄРПН, Товариство виконує свої податкові обов’язки, а саме реєструвало у зазначений у запиті податковий період податкові накладні в ЄРПН. Відповідно це свідчить про можливість здійснення господарської діяльності, яка визначає обов’язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.
Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.
Кодексом не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН унаслідок знищення первинних документів. Тому порушення Товариством граничних строків, передбачених статтею 201 розділу V Кодексу, для реєстрації податкових накладних в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статті 201 розділу V Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, визначеному статтею 120-1 розділу II Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).