Суттєво. Якщо Товариство не здійснює реалізації та зберігання пального іншим особам, а використовує пальне виключно для власних потреб в обсягах до 1 000 кубічних метрів, то воно не є платником акцизу.
! Суб’єктам господарювання
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації платником акцизного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомляє, що є сільськогосподарським виробником та здійснює вирощування сільськогосподарських культур на власних та орендованих земельних ділянках. Товариство є платником єдиного податку 4-ї групи та платником податку на додану вартість. Товариство зазначає, що у процесі господарської діяльності у нього виникають потреби в закупівлі пального в значних обсягах для власних потреб (без подальшого продажу/постачання).
Товариство повідомляє, що планує здійснювати імпорт дизельного пального, тобто закупівлю його з-за кордону та ввезення на митну територію України власним паливозаправником або транспортом перевізників, залученим на підставі договору перевезення дизельного пального, для використання для власної господарської діяльності.
Враховуючи зазначене, Товариство запитує, чи вірно воно трактує норми Кодексу, зокрема його положення розділу VI «Акцизний податок», відповідно до яких Товариство, у випадках здійснення імпорту дизельного пального власним паливозаправником або транспортом перевізників, залученим на підставі договору перевезення дизельного пального, маючи діючі ліцензії на право його зберігання в обсягах, що не перевищують 200 кубічних метрів, та в обсягах отриманого пального протягом року, що не перевищують 1 000 кубічних метрів, має право не реєструватися платником акцизного податку і, як наслідок, не дотримуватися ст. 231 Кодексу та не виписувати акцизної накладної?
До зазначених запитань.
Відповідно до пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, та ставки акцизного податку визначені пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад — це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Платником акцизного податку є, зокрема:
особа — суб’єкт господарювання, постійне представництво, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (пп. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Вимоги щодо реєстрації осіб як платників акцизного податку передбачено п. 212.3 ст. 212 Кодексу.
В обов’язковому порядку зареєструватися у контролюючих органах як платники акцизного податку повинні особи, які здійснюють, зокрема, реалізацію пального або спирту етилового, за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).
Механізм реєстрації платником акцизного податку визначено Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408 (далі — Порядок №408).
Відповідно до п. 6 Порядку №408 на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника. У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць.
Датою реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу є дата включення його до реєстру платників (пункт 9 Порядку №408).
Згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Отже, якщо Товариство, яке є платником єдиного податку четвертої групи, не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а використовує пальне виключно для власних потреб та отримує його протягом року в обсягах, що (як зазначено у зверненні) не перевищують 1 000 кубічних метрів, то місце зберігання пального не є акцизним складом, а Товариство не є платником акцизного податку з реалізації пального і у нього відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання в електронній формі акцизних накладний і реєстрації їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).