Суттєво. Розмір адміністративних витрат благодійної організації розраховується виходячи із загальної суми отриманих доходів, а не із суми наданої благодійної допомоги.
! Благодійним організаціям
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд «_______» (далі — Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування благодійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Благодійним фондом у статусі неприбуткової організації за кошти донорів реалізуються благодійні проєкти. При цьому сума проєкту включає лише видатки на товарно-матеріальні цінності чи послуги, що будуть передані (надані) військовим частинам Збройних Сил України у вигляді благодійної допомоги. Видатки на виплату заробітної плати, з оренди приміщення та на рекламу в кінці місяця покриваються за рахунок відповідного напряму фінансування.
Враховуючи викладене вище, у зверненні Благодійного фонду викладено таке запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:
з якої частини доходів розраховувати обмеження 20 відсотків для покриття адміністративних витрат: з суми переданої благодійної допомоги або із загальної суми отриманих доходів?
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, установлених цим пунктом.
Так, згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр).
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами.
Як установлено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі — Закон №5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Цілі та сфери благодійної діяльності, перелік видів благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та 5 Закону №5073.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та 6 частини другої ст. 14 Закону №5073).
Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону №5073).
Зауважимо, що відповідно до частини третьої ст. 11 Закону №5073 благодійні організації самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів благодійної діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління.
Як передбачено частиною першою ст. 16 Закону №5073, благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.
Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році (абзац перший частини третьої ст. 16 Закону №5073).
Тож обов’язковими умовами перебування благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону №5073.
Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, установлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 — 1.11, а суми видатків (витрат) — у рядках 2.1 — 2.6 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі — Звіт). Форма Звіту передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
На підставі викладеного вище питання формування у бухгалтерському обліку неприбутковою організацією доходів та витрат, у тому числі адміністративних витрат, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Відповідно до пп. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, тобто пов’язаних з недотриманням визначених вимог.
Отже, з урахуванням того, що згідно зі ст. 16 Закону №5073 розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році і для неприбуткових організацій встановлюється річний податковий (звітний) період, то для цілей дотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу з перебування благодійної організації у Реєстрі зазначений критерій щодо розміру адміністративних витрат такої організації розраховується за підсумками відповідного календарного року.
При цьому критерій щодо розміру адміністративних витрат благодійної організації з метою дотримання вимог Закону №5073 для цілей застосування п. 133.4 ст. 133 Кодексу розраховується виходячи саме із загальної суми отриманих доходів благодійної організації, а не із суми наданої благодійної допомоги за відповідний звітний (податковий) період.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).