Форми ПН та РК знову оновили!
Мінфін наказом від 09.08.2024 №400 затвердив нові редакції форм ПН і РК. Що саме змінилося у формах і з якої дати їх треба застосовувати, читайте далі.
Одразу наголосимо, що змін насправді небагато і вони не є кардинальними. Адже основною причиною для затвердження нової редакції ПН та РК стали зміни у законодавстві для експортерів сільгосппродукції.
Отже, якщо у вас інша сфера діяльності, ПН та РК ви складатимете здебільшого, як і до цього, лише за формою у редакції Наказу №400 (див. «ДК» №38/2024). Але обов’язково зверніть увагу на перші три розділи цієї статті.
Якщо ж ви саме експортер сільгосппродукції, то ця стаття цілком стане вам у пригоді.
З якої дати застосовувати нові форми ПН та РК?
Наказ №400 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування. Якщо його буде опубліковано у вересні, то нові форми ПН і РК доведеться застосовувати з 1 жовтня 2024 року. Проте, звісно, що не раніше, ніж ДПС оновить власне програмне забезпечення — додасть шаблони нових форм ПН та РК і технічно уможливить їх складання та реєстрацію в електронному вигляді.
Отже, нікуди не поспішаємо: у вересні 2024 року ми все ще користуємося старими формами ПН/РК. А про дату застосування нових форм ДПСУ і ми обов’язково вас повідомимо!
Що змінилося у Порядку складання ПН/РК для всіх?
Тим, хто складає ПН у зв’язку з типом причини 13 (за використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності), потрібно звернути увагу на зміни до п. 16 Порядку №1307!
За ними у зведеній ПН з типом причини складання 13 доведеться розкривати інформацію за нарахуваннями повністю:
— у графі 2 (найменування товару/послуги) табличної частини документа, крім дати складання та порядкових номерів ПН, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання, треба буде зазначати ще й опис (номенклатуру) цих товарів та послуг;
— у графі 4 (одиниця виміру) нині проставляємо одиницю вимірювання «грн». Після змін у цій графі у ПН із типом причини 13 доведеться проставляти «рідну» одиницю вимірювання товару/послуги — тобто ту, яка була зазначена у вхідній ПН від постачальника;
— підлягатимуть заповненню у цій ПН і графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9.
ПН/РК в електронній формі з використанням КЕП або УЕП
Фахівці Мінфіну переформулювали п. 2 Порядку №1307. Тепер він звучить так:
«Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Проте що це уточнення змінить для платників ПДВ? Нічого. Це просто приведення норми Порядку №1307 до умов уже чинного законодавства, яке і так застосовувалося на практиці. Аналогічні косметичні норми вносяться й до п. 20 та 26 Порядку №1307.
Про експорт узагалі
Спочатку про загальне: будь-яких експортерів стосуватиметься нова норма п. 12 Порядку №1307.
Коли ви заповнюєте у ПН/РК дані про покупця, то нині зазначаєте лише його найменування (ПІБ) та, через кому, країну реєстрації. А ще умовний ІПК такого покупця «300000000000». Цікаво, що цю норму не оновили і в ній, як і раніше, зазначено ПІБ.
Але, після змін, до інформації про покупця доведеться додавати ще й інформацію про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:
— дату й номер експортного контракту;
— дату й номер експортної митної декларації;
— якщо це форвардний контракт, доведеться проставити про це позначку.
А далі про спеціальне — про експорт сільгосппродукції, для якого встановили спеціальні правила окремим законом.
Про ПН/РК у РЕЗ
Нагадаємо, що з 1 липня 2024 року набрали чинності два закони:
— Закон №3707, який вніс зміни до МКУ щодо оформлення товарів у режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Про нього ми розповіли у статті «Зміни у Митному кодексі» в «ДК» №28/2024;
— Закон №3706, який вніс зміни до ПКУ щодо такого оформлення. І ось він і передбачив оновлення форм ПН та РК, спричинене змінами щодо РЕЗ.
Чому ці зміни до ПН/РК не затвердили одразу? Тому що у зазначених вище законах було сказано: режим експортного забезпечення має встановити КМУ.
Поки що КМУ цього не зробив. А тільки затвердив порядок затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види сільгосптоварів, який набрав чинності з 3 вересня 2024 року. Цей порядок запрацює з дати запровадження режиму.
Проте Мінфін уже затвердив розроблені ще у серпні зміни до форм ПН та РК. А ще й оновив форму декларації з ПДВ, про що поговоримо в окремій статті.
Якщо покупець — іноземець, як зазначити його ім’я?
Із цікавого — зауваження до абз. 5 п. 10 Порядку №1307. Доти у ньому умова «за наявності» була лише щодо по батькові покупця-фізособи. Тому що, справді, по батькові буває зазначено не в усіх документах (навіть не в усіх договорах), а якщо йдеться про фізособу-нерезидента, то і поготів.
А тепер така сама умова буде зазначена і щодо прізвища! Позаяк цей абзац стосується фізосіб із числа дипломатичного персоналу та членів їхніх сімей, очевидно, у Мінфіні дізналися, що і прізвища бувають не в усіх іноземців. Тому зазначати його у ПН/РК треба лише за наявності.
Що треба врахувати у ПН/РК тим, хто скористався РЕЗ
Під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платник податку зобов’язаний до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів за кожним таким товаром скласти окрему ПН та зареєструвати її в ЄРПН.
Що означає «окрему»? А те, що для такої ПН діють спеціальні правила складання!
У такій податковій накладній:
— в її номері (у другій частині, після знака дробу) зазначають код «7», який буде встановлено тільки для операцій в РЕЗ;
— має бути зазначено окремий тип причини «22». Що означатиме, що вона складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту «окремих видів товарів» — не дивуйтесь, але це ще одне умовне позначення РЕЗ;
— може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
— одиницею вимірювання товарів мають бути кілограми;
— у податковій накладній має бути зазначено дату й номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, ставлять відповідну відмітку про форвардний контракт. Утім, як ми зазначили вище, ці нововведення стосуються всіх платників ПДВ — експортерів, а не тільки РЕЗ. А от якщо це експорт за РЕЗ, то про це додатково проставляють позначку «Х» у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України»;
— у графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначають найменування (ПІБ) нерезидента та через кому — країну, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, до реєстрації в ЄРПН не приймається.
Для експортних операцій в РЕЗ затвердили навіть окремий порядок складання РК до ПН (новий п. 24 Порядку №1307). Його табличну частину заповнюватимуть так:
— показники рядка ПН, що коригується, зазначають зі знаком «-» окремо у кожній графі;
— додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався у податковій накладній;
— рядку ПН, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюють однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначають у графі 2.2 табличної частини розділу Б РК та у графі 2.1 наводять однаковий код причини коригування, що відповідає умовному коду причини коригування, визначеному ДПСУ для випадків, передбачених пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ;
— після реєстрації РК, складеного відповідно до пп. «б» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, коригування показників ПН не дозволяється, крім коригування відповідно до пп. «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ — тобто виключно ставки ПДВ та нарахованої суми ПДВ!
— у разі складання РК у випадках, визначених пп. «б», «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у верхній лівій частині такого РК у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначають дату й номер митної декларації, за якою здійснено вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
ДПСУ про три етапи складання РК для тих, хто скористався РЕЗ
Після складання ПН за операцією з експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ та її реєстрації в ЄРПН складання РК до них можливе лише за дотримання певних умов та у кілька етапів.
Етап 1. До початку оформлення МД, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України, у разі зміни кількісних або вартісних показників товару складають РК першого типу (далі — РК_1).
РК_1 може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару. При цьому обсяг експортної операції, на яку оформлюється МД, не може перевищувати обсяг цієї самої операції, зафіксований у ПН з урахуванням її коригування.
РК_1 підлягає реєстрації в ЄРПН виключно до початку митного оформлення.
Етап 2. Після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання всіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників ПН у відповідність до показників МД може бути складено РК другого типу (далі — РК_2).
На цьому етапі зміни ставки оподаткування не відбувається. РК_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, зафіксованої у ПН.
РК_2 підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо показники ПН з урахуванням поданого на реєстрацію РК_2 не відповідають показникам МД, такий РК не буде зареєстровано.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_2.
Реєстрація в ЄРПН РК_2 не блокується.
Після реєстрації в ЄРПН РК_2 коригування кількісних та вартісних показників ПН уже не дозволяється.
Етап 3. Після завершення розрахунків за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів банк інформує ДПС відповідним повідомленням.
Отримане від банку повідомлення надсилається платникові через е-кабінет платника податків.
Отримавши в е-кабінеті повідомлення про завершення розрахунків за зазначеною експортною операцією, платник податку може змінити ставку та суму ПДВ, наведені у ПН, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо в такій ПН була зазначена ставка податку 20% або 14% та нарахована відповідна сума ПДВ.
Таке коригування здійснюють шляхом складання РК третього типу (далі — РК_3), в якому коригуванню підлягають виключно ставка податку та нарахована сума податку.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_3.
Реєстрація в ЄРПН РК_3 не блокується.
Після реєстрації в ЄРПН РК_3 (а для платників податку, які мали право скласти податкову накладну із застосуванням ставки 0%, — РК_2) внесення будь-яких змін до зареєстрованої ПН забороняється.