Суттєво. Якщо передача орендодавцеві поліпшень здійснюється без отримання компенсації вартості, то така операція не враховується при розрахунку загальної суми операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
! Орендарям — ще не платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення … щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, господарська діяльність здійснюється Товариством в орендованих нежитлових (офісних) приміщеннях.
За згодою орендодавця Товариством у період з 2020 до 2022 рр. були здійснені поліпшення таких орендованих нежитлових (офісних) приміщень, частина з яких є невіддільними від об’єктів оренди.
У договорі оренди прямо передбачено, що вартість поліпшень, здійснених Товариством, орендодавцем не відшкодовується, відтак поліпшення були здійснені виключно за рахунок орендаря.
Оскільки орендовані основні засоби на балансі орендаря не відображаються, витрати на зазначені поліпшення нежитлових (офісних) приміщень відповідно до НП(С)БО 7 були визнані необоротними активами та обліковані у бухгалтерському обліку як окремі основні засоби. На поточний момент, а отже, і на момент повернення, балансова (залишкова) вартість таких поліпшень дорівнює нулю.
У зв’язку зі складною економічною ситуацією та тимчасовою відмовою Товариства від попередніх планів щодо збільшення чисельності працівників Товариство розглядає можливість повернення частини орендованих нежитлових (офісних) приміщень зі строкового платного користування, відтак такі офісні приміщення разом із поліпшеннями будуть передані орендодавцеві без отримання компенсації вартості таких поліпшень.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
чи враховується вартість зазначених у звер ненні поліпшень нежитлових (офісних) приміщень при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, з метою визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ в описаній у зверненні ситуації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поста чання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 14.1.185 та підпункту «в» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема, безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 — 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.
До переліку осіб, які можуть бути зареєстровані платниками ПДВ, відноситься будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (абзац 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ).
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої груп.
Згідно з пунктами 183.1 і 183.2 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.
Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).
Отже, для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ Товариство враховує загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців (обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується).
Враховуючи те, що у розглянутій у зверненні ситуації передача Товариством орендодавцеві поліпшень, які обліковано у бухгалтерському обліку як основні засоби, здійснюється без отримання від орендодавця компенсації вартості таких поліпшень (фактична ціна постачання та балансова (залишкова) вартість таких поліпшень на момент передачі дорівнюють нулю), то така операція не враховується при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).