Дні проходження МСЕК і розрахунок середньої з/п
День установлення МСЕК інвалідності та дні огляду МСЕК не включають до обчислення у майбутньому середньої зарплати для розрахунку лікарняних: так роз’яснює ПФУ в листі від 20.02.2024 №2800-030401-8/10415 (див. «ДК» №12/2024).
Фахівці ПФУ у коментованому листі звернулися до ч. 1 ст. 23 Закону №1105. Згідно з нею підставою для призначення застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Далі ПФУ звернувся до ч. 2 ст. 15 Закону №1105, за якою допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у п. 1 і 7 ч. 1 цієї статті, виплачується уповноваженим ПФУ застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи у період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правила скерування на МСЕК
Окремо фахівці ПФУ у листі вирішили розповісти про правила скерування особи лікарем на МСЕК. Так, п. 2 розділу II Положення №189 визначено, що у разі наявності у пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів (а якщо випадок тимчасової непрацездатності переривався, то не пізніше ніж через 156 днів) із дня її настання чи у зв’язку з одним і тим самим захворюванням лікуючий лікар суб’єкта господарювання ініціює перед ЛКК скерування хворого на МСЕК шляхом заповнення форми первинної облікової документації №088/0 «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» відповідно до вимог Інструкції.
Датою встановлення інвалідності вважається день надходження документів до МСЕК (п. 8 Положення №1317).
А що з листком непрацездатності?
На підставі вищенаведених норм ПФУ дійшов першого висновку: позаяк допомога по тимчасовій непрацездатності надається за період тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК інвалідності, то допомога за день установлення інвалідності та за дні огляду МСЕК не надається.
Також у листі нагадується, що згідно з п. 2 та 3 розділу II Порядку №1234 листок непрацездатності формується в ЕРЛН на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформовано цей листок непрацездатності.
З огляду на вищезазначене, якщо працівникові встановлять інвалідність, то листок непрацездатності йому буде оформлено зі скеруванням на проходження комісії МСЕК та висновком цієї комісії. Проте сам період проходження медкомісії та день встановлення інвалідності оплаті лікарняними не підлягають.
Якщо інвалідність не буде встановлено, але працівника визнають тимчасово непрацездатним, то листок непрацездатності буде продовжено (і, відповідно, він підлягає оплаті лікарняними).
Якщо ж працівника визнають працездатним (буває і таке), то листок непрацездатності закривають днем проходження МСЕК. Відповідно лікарняні виплачують до цього дня включно.
А як щодо майбутніх відпусткових?
Питання 2. Щодо врахування неоплачуваних днів, протягом яких документи працівника були на розгляді у МСЕК, при розрахунку відпусткових, якщо такі неоплачувані дні потрапляють до розрахункового періоду.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку [№100] час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Отже, враховуючи вищевикладене та положення пункту 7 Порядку №100, нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством, та робочих днів, які працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Лист Мінсоцполітики 06.09.2016 №293/18/99-16
Чи оплачуються працівникові дні проходження МСЕК?
Ні, якщо працівникові встановили інвалідність. У «ДК» №3/2018 ми наголосили, що період з дати закриття листка непрацездатності до дати огляду МСЕК вважається відсутністю з поважних причин, і в табелі обліку робочого часу слід ставити позначку «I» — інші причини неявок.
Як ці дні впливають на розрахунок наступних лікарняних?
Середньоденну заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема тимчасової непрацездатності (п. 3 Порядку №1266).
Прямої норми щодо неврахування або врахування днів проходження МСЕК для розрахунку лікарняних у Порядку №1266 немає.
Але в коментованому листі фахівці ПФУ зауважили, що в розрахунковому періоді не враховується період тимчасової непрацездатності. Спираючись на цей факт, вони вважають, що й день встановлення МСЕК інвалідності та день огляду МСЕК не включатимуться до обчислення у майбутньому середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, бо ці дні віднесено до тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідним листком непрацездатності.
Нормативна база
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Інструкція №110 — Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 №110.
- Положення №189 — Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 №189.
- Положення №1317 — Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
- Порядок №1234 — Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2021 №1234.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266.