Почнімо з одного абзацу Порядку №419, який було змінено постановою КМУ від 29.11.2022 №1327:
«Підприємства, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати».
Така редакція цього абзацу діє з 2 грудня 2022 року. Що саме змінилося, покажемо у таблиці 1.
Таблиця 1
Зміни в Порядку №419, чинні з 02.12.2022
| Було | Стало |
| Підприємства, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. | Підприємства, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. |
Непідприємницькі товариства — це товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 82 ЦКУ). Як правило, такі товариства мають статус неприбуткових організацій, але це не є обов’язковим для визначення, чи повинні вони складати скорочену фінзвітність (фінзвітність мікропідприємств). Головне, щоб установчі документи такого підприємства відповідали головній умові — відсутності мети одержання прибутку, і не як такого, а прибутку, який розподіляється між його власниками (учасниками). Отже, непідприємницьке товариство може отримувати доходи від тієї діяльності, яка зазвичай вважається підприємницькою (господарською) — торгівля, виробництво, надання послуг та виконання робіт тощо. А от розподіляти отримані прибутки між учасниками не може. Їх треба використати з метою, визначеною у засновницьких документах.
Увага! З переліку тих, хто подає скорочену фінзвітність (фінзвітність мікропідприємств), вилучили «єдинників». Але це не означає, що всі «єдинники» тепер подають «велику» фінзвітність. Зокрема, вони можуть звітувати за скороченою формою мікропідприємств, якщо належать до таких мікропідприємств. А от з малими «єдинниками» ситуація складніша.
Хто належить до мікропідприємств?
Зверніть увагу на те, що критерії визначення того, які юрособи належать до мікропідприємств, у 2022 році також змінювалися (зміни діють із 10 серпня завдяки Закону №2435).
Мікропідприємствами зараз є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — до 350 тисяч євро (у 2022 році це 11 893 000 грн) включно;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тисяч євро (у 2022 році це 23 786 000,00 грн) включно;
— середня кількість працівників — до 10 осіб включно.
Підказка.
— Згідно з примітками до форм фінзвітності за НП(С)БО 1, середня кількість працівників визначається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Йдеться про Інструкцію №286, за п. 3.1 якої треба визначити показник середньої кількості працівників на підприємстві за звітний період (рік). Він враховує усіх штатних працівників та зовнішніх сумісників, а також тих, хто виконує роботи за цивільно-правовими договорами.
— Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року. Зокрема, середній курс євро за 2022 рік становив 33,98 грн/євро.
Правило для новостворених підприємств: під час визначення відповідності критеріям вони застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.
Перехідне правило: якщо підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль вже не відповідає критеріям своєї категорії, воно відноситься до відповідної категорії підприємств (критеріям якої воно тепер відповідає).
Інакше кажучи, для новостворених підприємств те, чи належать вони до мікропідприємств, визначає перший фінансовий рік існування. Решті підприємств треба уважно стежити за відповідністю критеріям певної категорії. І в разі невідповідності два роки поспіль слід перейти до тієї категорії, якій вони відповідають наприкінці цього другого року.
Але не все так просто. Адже наприкінці 2022 року ми маємо дві цікаві колізії.
Що каже НП(С)БО 25?
Сам бухгалтерський стандарт, який визначає форму скороченої фінзвітності, останній раз змінювали у 2021 році. А норми щодо того, хто саме подає скорочену фінзвітність, не змінювали з 2019 року!
Тобто в ньому і тепер зазначено, що:
1) складати фінансову звітність малого підприємства мають:
малі підприємства — юридичні особи, які визнано такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) складати фінансову звітність мікропідприємства повинні:
— мікропідприємства — юридичні особи, які визнано такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
— підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
— непідприємницькі товариства.
Критерії малих підприємств
Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
— балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро (у 2022 році це 135,92 млн грн) включно;
— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро (у 2022 році це 271,84 млн грн) включно;
— середня кількість працівників — до 50 осіб включно.
«Єдинники» в цій редакції НП(С)БО 25 з’явилися завдяки згадці про спрощений бухоблік, який, як відомо, встановлено для них ст. 291 ПКУ.
Зверніть увагу!
Наприкінці 2022 року Мінфін готував проєкт наказу про зміни до НП(С)БО 25, який передбачав уточнення щодо «єдинників». Їх хотіли позбавити можливості складати фінзвітність мікропідприємств.
Діяти цей наказ мав з 1 січня 2023 року. Проте він так і не набрав чинності. Зазначені зміни, найімовірніше, було спричинено масовим переходом юросіб до 3-ї групи зі ставкою 2%. Але цю ставку єдиного податку планують з липня 2023 року скасувати.
Отже, що ж — тепер ми маємо конфлікт між Порядком №419 та НП(С)БО 25? Який з них має більшу юридичну силу? І, до речі, що говорить про це профільний закон?
Що говорить Закон про бухоблік?
А в законі перелік тих юросіб, які мають звітувати за скороченою формою, такий.
Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлено скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Про це йдеться у ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік.
Для наочності зведемо отримані дані в таблиці 2.
Таблиця 2
Хто має подавати скорочену фінзвітність (тобто Баланс та Звіт про фінрезультати)?
| Закон про бухоблік | П(С)БО 25 | Порядок №419 |
| мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами |
1) складати Фінансову звітність малого підприємства мають: малі підприємства (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат); представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності; |
мікропідприємства, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) |
| 2) складати Фінансову звітність мікропідприємства мають: мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства; непідприємницькі товариства |
Висновки
Наразі найбільш визначеною є ситуація для непідприємницьких товариств та мікропідприємств («загальників» та «єдинників»). Вони складають за 2022 рік:
— Фінзвіт мікропідприємства, якщо вони складають фінзвітність за національними стандартами;
— «велику» фінзвітність, якщо вони складають її за МСФЗ.
Малі підприємства, платники єдиного податку та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності — у групі ризику.
Малі «загальники» можуть подати Фінзвіт малого підприємства, якщо не зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ. І це відповідатиме і Закону про бухоблік, і НП(С)БО 25. Але суперечить Порядку №419, який саму можливість подання скороченої фінзвітності для малих підприємств виключає.
Своєю чергою, малі «єдинники» у визначенні, за якою формою звітувати, можуть орієнтуватися на чинні норми НП(С)БО 25 і складати Фінзвіт мікропідприємства. Так, більшість фахівців пропонують їм обирати форму залежно від розміру: мікро — Фінзвіт мікропідприємства, малі — Фінзвіт малого підприємства, решта — «велику» фінзвітність. Але НП(С)БО 25 наразі дозволяє всім їм здавати однаковий тип скороченої фінзвітності.
Щоправда, «єдинники» ризикують хіба що необхідністю перездати фінзвіт за іншою формою. А от малі «загальники» можуть мати й проблеми із податківцями.
Ризик для них полягає ще й у тому, що фінзвітність — це додаток до декларації з податку на прибуток. А подання додатка не за тією формою наражає на ризик визнання подання всієї декларації.
Утім, позаяк найвищу силу має все ж таки закон, то, на нашу думку, саме на норми Закону про бухоблік і слід спиратися. Малі підприємства все ще мають звітувати за скороченою формою фінзвітності. Але останню крапку в цьому питанні має поставити Мінфін.