Податок на доходи нерезидента з послуг навантаження та перевезення
Підприємство отримує від нерезидента-юрособи послуги навантаження, перевезення товару територією нерезидента (Литва, Латвія). Надані послуги передаються за актом, на оплату виставляється рахунок. Чи потрібно з таких доходів утримувати податок на доходи нерезидентів? Чи можна уникнути сплати цього податку? Яка відповідальність за несплату?
Загальні правила оподаткування
Описані у запитанні послуги оподатковуються податком на доходи нерезидента. Докладно цю тему ми розглянули, приміром, у консультації «Податок на репатріацію з послуг перевезення» в «ДК» №6/2023.
Зараз скажемо тезово.
З погляду ПКУ винагорода за договорами перевезення належить до поняття фрахту.
Сума фрахту оподатковується податком на доходи нерезидентів (далі — ПНР) у розмірі 6%. Податок утримується зі суми фрахту, і нерезидентові виплачується дохід за мінусом утриманого податку.
Базою для оподаткування є базова ставка фрахту. До базової ставки фрахту належать витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів тощо.
Особливості звітування з цього податку ми докладно описали у статті «Податок на репатріацію: розрахунки» в «ДК» №41/2020.
Суми податку відображають у додатку ПН до декларації з податку на прибуток та в рядках 23, 24, 25 цієї декларації. Декларацію з додатком ПН подають навіть неплатники податку на прибуток — платники ЄП, юрособи і ФОПи, а також ФОПи на загальній системі оподаткування — всі ті, хто виплачував доходи нерезидентам з утриманням податку. Причому неплатники податку на прибуток подають декларацію з додатком за наслідками звітного року (див. п. 137.5 ПКУ) — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (див. пп. 49.18.3 ПКУ).
Яка відповідальність за несплату податку?
До платника, який виступає податковим агентом, що виплатив доходи без утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидента вчасно і в повному обсязі, застосовують штраф (див. пп. 125-1 ПКУ):
— 10% суми податку;
— або 25% суми податку, якщо такі дії вчинено умисно. Перелік ситуацій, що їх податківці вважають умисними, наведено у листі ДПС від 31.12.2020 №24242/7/99-00-20-01-02-07.
Якщо податок не було утримано з відповідного доходу на час його виплати, згідно з абз. 3 п. 141.4.2 ПКУ суму ПНР обчислюють так само, як у разі виплати доходу в негрошовій формі, тобто за формулою:
ПНР = СД х 100 : (100 - СП) - СД,
де:
СД — сума виплаченого доходу;
СП — ставка ПНР.
Щодо рахунку, на який слід сплачувати податок, рекомендуємо звернутися до податкової служби. Увага: з 1 грудня змінюються правила заповнення платіжок на сплату податків — ми пишемо про в «ДК» №48/2020.
Як можна уникнути сплати цього податку?
Перший варіант.
Податок на доходи нерезидентів можна не утримувати, якщо це передбачено договором про уникнення подвійного оподаткування між Україною і країною, в якій нерезидент є резидентом.
Наприклад, якщо нерезидент є резидентом Латвії, слід дивитися Конвенцію між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно.
Окремо в цій Конвенції фрахту немає. Є послуги морського і повітряного транспорту, в ст. 8. Але в описаній у запитанні ситуації йдеться про автомобільний транспорт.
Наприклад, в ІПК ДФС від 19.10.2017 №2297/6/99-99-15-02-02-15/ІПК для такої ситуації рекомендують користуватися розділом про прибутки від комерційної діяльності.
Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво (ч. 1 ст. 7 «Прибуток від комерційної діяльності» Конвенції).
Тобто, якщо прибуток від перевезення отримує нерезидент, який є резидентом Латвії, підприємство — резидент України може не утримувати податку на доходи нерезидента. Але для цього слід дотриматися двох умов. По-перше, нерезидент має бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу. По-друге, нерезидент має надати довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Другий варіант.
Описаний в ІПК ДПСУ від 02.11.2023 №3887/ІПК/99-00-21-02-02-06 (див. в «ДК» №48/2020).
З нерезидентом укладають договір з надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів). І за цим договором оплачують транспортно-експедиційні послуги з організації перевезень, а не послуги перевезення та навантаження. Тоді компенсація вартості таких послуг нерезидентові, включаючи компенсацію витрат на оплату послуг з перевезення та допоміжних послуг з організації та забезпечення перевезення вантажу, наданих третіми особами — нерезидентами, не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ПКУ.