ФОПи з ТОТ і співпраця з ними
В ІПК від 12.09.2023 №2986/ІПК/99-00-24-03-03-06 (див. «ДК» №39/2023) ДПС розглянула питання законності співпраці з ФОПами-«єдинниками», місцезнаходженням яких за даними ЄДР є тимчасово окупована територія України.
На нашу думку, надаючи відповідь на це запитання, ДПСУ має насамперед звернути увагу на два моменти:
1) тимчасово окупована територія за Законом №1207 поділяється на територію, окуповану до 22.02.2022 та після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України;
2) ФОПи, як до 24.02.2022, так і після могли отримати статус тимчасово переміщеної особи, що безпосередньо впливає на наявність обов’язку з перереєстрації місцезнаходження в ЄДР.
ФОПи з ТОТ
Щодо тимчасово окупованих територій, то ДПСУ цілком слушно покликається саме на Закон №1207.
Справді, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №1207 здійснення господарської діяльності юрособами, ФОПами та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
І так, правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦКУ.
Водночас у ч. 1 ст. 13 Закону №1207 сказано, що наведену в ч. 2 ст. 13 умову за воєнного стану рішенням КМУ може бути поширено на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. І йдеться саме про тимчасово окуповану територію, таку як інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому КМУ порядку.
Водночас ані в Постанові №1364, ані в Наказі №309 жодним словом не йдеться про поширення на затверджений ними перелік ТОТ вимоги ч. 2 ст. 13 Закону №1207 щодо обов’язковості перереєстрації місцезнаходження, зокрема, ФОПів та наслідків невиконання цього обов’язку щодо нікчемності правочинів, укладених із такими ФОПами.
Натомість чинною є Постанова №209, у пп. 10‑3 п. 1 якої зазначено, що документи для держреєстрації, зокрема, ФОПів за результатом проведеної реєстрації у випадках, визначених законом, надсилаються суб’єкту держреєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи відповідно до закону, протягом двох місяців з дня припинення або скасування воєнного стану. Держреєстратори, посадові особи та/або нотаріуси, що проводили держреєстрацію змін до відомостей про, зокрема, ФОПів у зв’язку зі зміною їх місцезнаходження, що має наслідком пересилання реєстраційної справи, у день проведення такої реєстрації за допомогою програмного забезпечення Єдиного державного реєстру одночасно знімають її з обліку в попереднього суб’єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, та беруть її на облік у відповідного нового суб’єкта.
Положення цього підпункту щодо надсилання документів для держреєстрації, зокрема, ФОПів за результатом проведеної реєстрації не застосовуються у разі, коли місцезнаходженням суб’єкта державної реєстрації, уповноваженого зберігати реєстраційні справи відповідно до закону, є адміністративно-територіальна одиниця, що не належить до територій, включених до Переліку №309, для яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, та національним оператором поштового зв’язку забезпечується надання послуг поштового зв’язку на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Отже, однозначно для твердження, що ФОПи, місцезнаходження яких є територія, зазначена у Переліку №309, мають обов’язково перереєструвати своє місцезнаходження з наслідками нікчемності правочинів, укладених з такими ФОПами, на нашу думку, не має жодних законних підстав. Не кажучи вже про те, що в окремих випадках зміна місцезнаходження ФОПа є технічно неможливою.
Що каже закон
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
<...>
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Абзац 1 ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону про ВПО
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка зі збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Стаття 5 Закону про ВПО
ФОПи-ВПО
Якщо ФОП змінив місцепроживання, він має внести зміни й до ЄДР. І тут питання навіть не обов’язковості такої дії, а відмови у вчиненні реєстраційної дії (наприклад, зміна КВЕДів), якщо дані в ЄДР не відповідатимуть даним інших баз та реєстрів. Нагадаємо, що відповідно до п. 3-1 ч. 2 ст. 6 Закону про держреєстрацію держреєстратор під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов’язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
А до таких інформаційних баз та систем належить і Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб, відповідальним за формування якої є Мінсоцполітики (постанова КМУ від 22.09.2016 №646).
Тим часом ПКУ зобов’язує фізосіб — платників податків подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 70.7 ПКУ).
Проте, навіть якщо ФОП ані як фізособа, ані як підприємець не вніс відповідних змін до ДРФО та/або до ЄДР, це матиме наслідки лише для такого підприємця чи фізособи, зокрема у вигляді штрафу — від органу ДПС, чи відмови у проведенні реєстраційної дії — від держреєстратора. Але це жодним чином не впливає на чинність укладених із таким ФОПом угод.
Нормативна база
- Закон №1207 — Закон України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
- Закон про ВПО — Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Постанова №209 — Постанова КМУ від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
- Постанова №1364 — Постанова КМУ від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
- Наказ №309 — Наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».