Коли реєструвати КОРО, а коли — ні
Нагадаємо, що вже давно КОРО можна не застосовувати.
Пункт 2 розділу ІІІ Порядку щодо КОРО та РК дає право суб’єктам господарювання відмовитися від застосування КОРО. У разі відмови від КОРО суб’єкт господарювання у ситуації виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії не зможе проводити розрахункові операції аж до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії.
Що каже Закон
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора розрахункових операцій або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації реєстратора розрахункових операцій. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або тимчасової відсутності електроенергії.
Аби відмовитися від КОРО, суб’єкт господарювання приймає рішення про невикористання/відмову від КОРО, яке оформляє у вигляді розпорядчого документа (наказу або розпорядження).
Після оформлення відповідного документа складає одну із заяв:
— про нереєстрування КОРО на новий РРО, про що зазначає шляхом проставлення відповідної позначки в розділі 8 у заяві про реєстрацію РРО (форма №1-РРО, затверджена Наказом №547);
— про скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву за ф. №2‑КОРО, затвердженою Наказом №547. Заяву про скасування КОРО подають до ДПС за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
Заяву на скасування суб’єкт господарювання може подати як у паперовій, так і в електронній формі.
Податківці після розгляду заяви, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО скасовують реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДПС.
Цю інформацію також вносять до реєстраційного посвідчення. Зокрема, для РРО у реєстраційному посвідченні зазначають: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».
Отже, якщо прийнято розпорядчий документ про те, що у разі виходу з ладу РРО або вимкнення електроенергії розрахункові операції не здійснюватимуться, суб’єкт господарювання має право скасувати реєстрацію КОРО до такого РРО та не вести її з дати скасування.
Але якщо прийнято рішення застосовувати КОРО, слід пам’ятати про правила її реєстрації та використання. Про це ми поговоримо далі.
Реєстрація КОРО
Перед початком застосування КОРО її треба ще зареєструвати в ДПС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
До речі, національні оператори також можуть реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де використовуватимуться КОРО.
КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юрособи реєструються за кодом ЄДРПОУ юрособи.
І ще. КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.
Кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.
При реєстрації першої книги ОРО на окрему господарську одиницю в ДПС їй присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер другої та наступних книг ОРО складається з фіскального номера першої книги ОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю або РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступної книги ОРО.
Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.
Книга ОРО має бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.
Титульна сторінка книги ОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації книги ОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).
Які документи слід подати до ДПС?
За п. 7 Порядку щодо КОРО та РК для реєстрації першої та наступних книг ОРО на господарську одиницю в ДПС суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає:
— заяву про реєстрацію за формою №1-КОРО, затвердженою Наказом №547;
— книгу ОРО на господарську одиницю.
Реєстраційну заяву може подати керівник суб’єкта господарювання або фізособа-підприємець чи представник суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.
Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО (п. 8 Порядку щодо КОРО та РК). Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.
Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви.
Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізособою-підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви заповнюються обов’язково.
Реєстраційну заяву можна подати в паперовій та електронній формі.
В який строк реєструються КОРО?
За відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО податківець не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви реєструє книгу ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Під час реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки книги ОРО (номер книги ОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, дата реєстрації книги ОРО, найменування контролюючого органу).
Коли ДПС може відмовити у реєстрації КОРО?
Згідно з п. 9 глави 1 розд. II Порядку щодо КОРО та РК, протягом двох робочих днів після отримання заяви за формою №1-КОРО ДПС відмовляє в реєстрації КОРО, якщо:
— немає реєстрації РРО в контролюючому органі (у разі реєстрації КОРО на РРО);
— документи подано не в повному обсязі;
— ДПС має відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
— ДПС має відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);
— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДПС, до якого подано документи;
— щодо господарської одиниці, зазначеної у реєстраційній заяві за ф. №1-КОРО, суб’єкт господарювання подав ф. №20‑ОПП;
— суб’єкта господарювання не включено до ЄДР;
— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в ДПС за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО.
За наявності підстав для відмови у реєстрації КОРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. №1-КОРО надає або надсилає (поштовим відправленням чи на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у реєстрації КОРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 10 глави 1 розд. II Порядку щодо КОРО та РК).
Чи потрібна КОРО на ПРРО?
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС розрахункові операції здійснюють у режимі офлайн. На період виходу з ладу програмного РРО розрахункові операції не здійснюють до моменту усунення несправностей. Водночас можна користуватися зареєстрованим резервним РРО. Таким чином, у разі застосування ПРРО КОРО не використовують на період виходу з ладу ПРРО або відсутності електроенергії чи зв’язку.
Що треба зробити перед початком використання КОРО?
Після реєстрації КОРО на РРО в контролюючому органі суб’єкт господарювання робить на титульній сторінці КОРО запис щодо фіскального номера та найменування контролюючого органу, який зареєстрував КОРО.
Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору. Після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. За відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операції суми розрахунку.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Наказ №547 — Наказ Мінфіну від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
- Порядок щодо КОРО та РК — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547.