Суттєво. При заповненні додатка 2 до декларації доцільно застосовувати принцип, згідно з яким ПЗ звітного періоду зменшуються на суму ПК у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо особливостей декларування від’ємного значення податку на додану вартість (далі — ПДВ), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що в податковій декларації з ПДВ (далі — декларація) за вересень 2020 року задекларовано від’ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке становить більше 100 тис. гривень, в результаті отримано наказ про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ та пункту 200.11 статті 200 розділу V Кодексу документальної позапланової перевірки та письмові запити щодо надання документів до перевірки.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи є правомірною підстава проведення перевірки відповідно до пункту 200.11 статті 200 розділу V Кодексу?
2. За яким методом (принципом) формується показник від’ємного значення при заповненні додатка 2 до декларації?
3. Який принцип надалі застосовувати при формуванні від’ємного значення?
4. Чи є правомірним і чи відносяться до предмету перевірки запитувані документи червня 2020 року, щоб підтвердити показник рядка 16.1 декларації, який задекларований у вересні 2020 року з вказаним періодом: 09.2020?
5. Які саме документи мають право запитувати контролюючі органи, щоб підтвердити суму рядка 16.1 декларації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.
Щодо питання 1
Підстави для проведення документальних позапланових перевірок визначені пунктом 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Кодексу, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.
Абзац четвертий пункту 200.11 статті 200 розділу V Кодексу в редакції, що діяла на дату звернення, визначає, що документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу, проводяться у терміни, визначені пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу.
Отже, якщо платником податку в податковій декларації з ПДВ задекларовано від’ємне значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень, контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку щодо законності декларування такого від’ємного значення з ПДВ у терміни, визначені пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу.
Щодо питань 2 та 3
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі — Порядок №21).
У складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пункти 9, 11 розділу III Порядку №21).
При заповненні розділу III декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку №21).
При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від’ємного значення попереднього звітного періоду.
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та деталізується у додатку 2 до декларації «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2) (далі — додаток 2).
Кодексом та Порядком №21 не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 до декларації. При цьому при заповненні додатка 2 до декларації доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.
Застосовування такого принципу не є обов’язковим, а має рекомендаційний характер. Платник податку при заповненні додатка 2 до декларації має право самостійно визначати послідовність відображення від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розрізі періодів його виникнення.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Щодо питань 4 та 5
Підпунктом «в» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума може зараховуватися до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Порядком №21 встановлено, що до складу податкового кредиту поточного звітного періоду також включається від’ємне значення попереднього звітного періоду.
Таким чином на формування показника рядка 16.1 декларації за звітний період мають безпосередній вплив показники рядка 21 декларацій за попередні звітні періоди.
Враховуючи викладене, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за звітні періоди, які мали безпосередній вплив на формування показників поточної декларації, відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу І Кодексу.
Також зазначаємо, що на підставі пункту 52‑8, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу зупинено перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).