• Посилання скопійовано

Про особливості кодування товарів у РРО/ПРРО

Роз’яснення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.03.2023

Суттєво. Однорідні товари (крім підакцизних) можна об’єднувати в розрахункових документах в узагальненій назві, але така назва має містити якісні та споживчі характеристики, які дозволяють однозначно ідентифікувати такі товари.

!  СГ, які застосовують РРО/ПРРО

Управління податкових сервісів ГУ ДПС у Вінницькій області відповідає на питання платників: чи необхідно кодувати всі найменування товару в РРО/ПРРО, чи достатньо лише кодувати їх групи загальними назвами.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).

Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, лише для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, ціни та кількості, також їх УКТ ЗЕД, а у випадку реалізації алкогольних напоїв ще й реквізити марок акцизного податку.

Форма та зміст розрахункових документів визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі — Положення).

Розділом II Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чека є назва товару (послуги).

Отже, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару, що не є підакцизним), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Назва товару (послуги) — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу.

Таким чином, об’єднання в узагальненій назві однорідних товарів (крім підакцизних), які мають однакові властивості, не відрізняються споживчими якостями та можуть бути віднесені до однорідної (однієї родової) групи, не призводить до порушення вимог оформлення розрахункових документів, встановлених Положенням та Законом №265, порядку проведення розрахунків.

Водночас у випадку об’єднання найменувань однорідних товарів та присвоєння їм спільної назви в розрахункових документах така назва має містити якісні та споживчі характеристики, які дозволяють однозначно ідентифікувати такі товари.

До змісту номеру