По-перше, нагадуємо, що до 31 травня 2022 року триває коронавірусний карантин. Про це ми повідомляли тут.
А це означає, що до 24 березня хоча для воєнного стану спеціальних правил й не було, певні додаткові права у роботодавця існували!
Відпустка без збереження зарплати
Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:
- причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
- дата початку відпустки;
- тривалість відпустки.
Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.
Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.
Щодо причини такої відпустки.
До набрання чинності Законом №2136 роботодавці знали, що воєнний стан такою причиною бути не може!
Отже, раніше було два варіанти:
1) загальні причини. Відповідно до ст. 84 КЗпП у випадках, передбачених ст. 25 Закону про відпустки, працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік;
2) коронавірусний карантин. Нагадаємо, що Законом №530 внесено зміни до ст. 84 КЗпП, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік). Цей же закон дозволив роботодавцю надавати працівнику відпустку (в тому числі неоплачувану) будь-якої тривалості, але лише протягом дії карантину. Про те, як сформулювати цю причину, Держпраці радила тут.
З дати набрання чинності новим Закону №2136 у роботодавця з’явилося право надавати неоплачувані відпустки і на період воєнного стану. Тобто наявність воєнного стану в Україні теж є достатньою підставою для надання відпустки без збереження заробітної плати. Але, знову ж таки, тільки на прохання працівника і тільки на той термін, який працівник зазначить у своїй заяві!
Простій не з вини працівника або оплачувана відпустка
Простій — це один з варіантів, який може обрати роботодавець, якщо потреби у роботі працівників немає, а у безоплатну відпустку вони йти не бажають.
По суті, він знаходиться посередині між варіантом надати працівникам неоплачувані відпустки або відправити їх у оплачувані відпустки.
В оплачуваній відпустці працівник отримає середній заробіток (який рахується згідно з Порядком №100). Під час простою працівник отримує 2/3 окладу.
Докладно про цей варіант ми розповідали тут. Відтоді мало що змінилося, хіба що форму №1ДФ та Звіт з ЄСВ об’єднали у квартальний податковий розрахунок. Але, як і раніше, ці 2/3 окладу відображаються у цьому розрахунку як звичайна зарплата. А про правила нарахування ЄСВ на ці 2/3 окладу ми писали тут.
Відсутній зв’язок з працівником
Якщо не можна зв’язатись з працівником, який не прийшов на роботу, через відсутність зв’язку або інші причини, — табелюйте відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»). А якщо причина відома і це війна (не ходить транспорт, відбувся переїзд в іншу місцевість або навіть в іншу країну тощо) — Держпраці вважає це поважною причиною (хоча в КЗпП про це чітко не зазначено). І рекомендує не звільняти таких працівників. Про це ми зазначали тут
Чи можна їх все ж таки звільнити?
До набрання чинності Законом №2136 спеціальних пільг через воєнний стан роботодавець не мав, а під час карантину держава, навпаки, вимагала від роботодавців збереження робочих місць і навіть призначала для цього одноразові допомоги.
Тому раніше діяли правила звичайні.
Про оформлення скорочення штату працівників ми докладно розповідали тут і тут.
Про те, як звільнити працівників при ліквідації підприємства, ми розповідали тут і тут.
Проте всі ці процедури досить складні і тривалі. Звісно, простіше за все звільнити працівників за їх власним бажанням. Про цю процедуру ми писали тут і тут.
Після набрання чинності Законом №2136 роботодавець отримав право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
На період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
При цьому не забуваймо:
- розрахуватися із працівником щодо оплати праці та за невикористані відпустки на дату звільнення. В цей же день, не пізніше, з таких доходів треба сплатити ЄСВ, ПДФО та ВЗ;
- видати працівникові паперову трудову книжку, якщо вона й досі зберігається у вас. Запис про звільнення робиться на вимогу працівника. А от копію наказу про звільнення слід надати обов’язково;
- показати таке звільнення у податковому розрахунку. А саме в додатку 5 (в графі 10 зазначаємо дату звільнення, в графі 16 — реквізити наказу про звільнення, а в графі 17 — норму КЗпП, наприклад, п. 1 ч. 1 ст. 36 при звільненні за угодою сторін, або ст. 38 — за власним бажанням). І в додатку 4ДФ теж є окрема графа 8. Втім, якщо в місяці звітного кварталу звільнення працівника йому не нараховувався та не виплачувався дохід, то в додатку 4ДФ до Розрахунку відомості про такого звільненого працівника не вказуються та графа 8 «Дата звільнення з роботи» не заповнюється — ми про це писали тут.
Хоча:
- контролери раніше роз’яснювали, що війна — це такий форс-мажор, який звільняє від відповідальності за порушення трудового законодавства, такі як, наприклад, несвоєчасна виплата зарплати. Докладніше про це ми писали тут;
- Закон №2136 наразі передбачає, що у разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.