Призупинення трудового договору і мобілізація
Чи зберігається робоче місце, якщо з мобілізованим працівником було призупинено трудовий договір? Чи зберігати місце роботи і посаду за директором, якого призвано на військову службу? Що робити, якщо засновника мобілізовано?
Призупинення трудового договору та призов на службу
Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором (ст. 13 Закону №2136).
Для призупинення дії трудового договору необхідне одночасне виконання двох умов:
1) абсолютна неможливість надання роботодавцем роботи;
2) абсолютна неможливість виконання працівником відповідної роботи.
Мінекономіки у листі від 31.05.2022 р. №4712-06/31645-09 (див. «ДК» №45/2022) зазначає: «Під абсолютною неможливістю надання роботодавцем та виконання працівником роботи в контексті призупинення дії трудового договору, на нашу думку, слід розуміти випадки неможливості забезпечувати працівникові умови праці внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об’єктивних і не залежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе у зв’язку з відсутністю на це його згоди, зокрема, з причин переміщення його з території, де ведуться активні бойові дії».
Унаочнимо 10 основних правил призупинення дії трудового договору у таблиці 1.
Таблиця 1
10 правил призупинення дії трудового договору
| 1. | Призупинення дії трудового договору не тягне за собою розірвання трудових відносин |
| 2. | Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб (письмово, електронно тощо) |
| 3. | Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник |
| 4. | Призупинення дії трудового договору не може бути дисциплінарним стягненням і не є тим самим, що й відсторонення від роботи |
| 5. | Під час призупинення дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи |
| 6. | Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця на підставі ст. 13 Закону №2136 |
| 7. | У разі незгоди працівника із наказом роботодавця про призупинення дії трудового договору працівник може оскаржити відповідний наказ (розпорядження) |
| 8. | Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України |
| 9. | ЄСВ роботодавець за період призупинення за працівника не сплачує. Але все одно має фіксувати розмір ЄСВ, який би мав нарахувати, оскільки є шанс на відшкодування цих платежів державою, яка здійснює агресію |
| 10. | Не слід підміняти відпустки без збереження заробітної плати призупиненням дії трудового договору |
Якщо працівника, з яким було призупинено дію трудового договору, призивають до лав захисників Батьківщини або він підписав контракт, на нього мають поширюватися норми частини третьої ст. 119 КЗпП, збереження місця роботи та посади.
А саме: працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, увільняється від виконання роботи на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зі служби.
Чи можна з ним призупинити дію трудового договору на час військової служби? Ні. Позаяк працівник не виконує роботу в період проходження військової служби, призупинення з ним трудового договору не є можливим.
А що як трудовий договір уже було призупинено (до отримання інформації про мобілізацію)?
Мінекономіки у коментованому листі зазначає, що в такому разі має пріоритет норма ч. 3 ст. 119 КЗпП про збереження за час служби місця роботи та посади, а до 19.07.2022 р. — ще й середньої зарплати, навіть якщо трудовий договір із працівником призупинено, а після цього працівника призвано на військову службу за призовом під час мобілізації або прийнято на військову службу. До речі, вже не вперше Мінекономіки робить такі висновки, раніше про це зазначалося у листі від 10.05.2022 р. №4711-06/23239-07, який ми коментували в «ДК» №22/2022.
Мобілізація директора: дії бухгалтера (кадрової служби)
Згідно з нормами законодавства директор — такий самий найманий працівник, як і решта. Щодо нього діють усі ті самі правила, що й стосовно найманих працівників, зокрема й норми ч. 3 ст. 119 КЗпП.
Отже, якщо підприємством, установою, організацією керує найманий працівник, то між ним і роботодавцем виникають трудові відносини. Тож на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 119 КЗпП. Тобто все згадане в попередньому розділі статті застосовуємо і до мобілізованого директора. Також див. статтю у «ДК» №45/2022.
Засновник та гарантії згідно з КЗпП
Власник (засновник) підприємства має право самостійно керувати підприємством, якщо це передбачено установчими документами.
Але не в кожному випадку засновник обіймає посаду директора і є найманим працівником! А гарантії за КЗпП встановлені саме для працівників.
Мінекономіки у коментованому листі навело норми законодавства, що регламентують виконання засновником обов’язків директора (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Норми законодавства, що регламентують виконання засновником обов’язків директора
| № з/п |
Суть | Норма |
| 1. | Засновник може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту чи інших установчих документів | Ч. 2 ст. 65 і ч. 4 ст. 128 ГКУ |
| 2. | Він може вести бухоблік, оскільки підписувати фінзвітність має право власник (засновник) підприємства | Ч. 3 і 4 ст. 8 Закону про бухоблік |
| 3. | Власник може підписувати податкову звітність | Пп. 48.5.1 ПКУ |
Водночас у нормах законодавства не зазначається обов’язку власника (засновника) підприємства, який виконує певні управлінські функції, укладати із самим собою будь-які угоди, у тому числі трудовий договір. У такому разі трудові відносини не виникають. Тож якщо трудового договору немає, то не можуть застосовуватися гарантії, передбачені статтею 119 КЗпП.
Висновки
Проаналізувавши коментований лист, загалом можемо зробити такі висновки:
1) якщо з працівником призупинено дію трудового договору і його призивають у цей час на службу, на нього поширюють норми ст. 119 КЗпП. Саме КЗпП тут має пріоритет, на думку фахівців Мінекономіки;
2) якщо призивають директора — найманого працівника, на нього поширюються всі норми трудового законодавства, в тому числі й ті, що зазначені у висновку вище;
3) якщо призвуть засновника (власника), який не укладав трудового договору на своєму ж підприємстві, то про жодні гарантії з норм КЗпП та інших «трудових» законодавчих актів говорити не можна.