• Посилання скопійовано

Коментар до листа Міністерства економіки України від 14.09.2022 р. №4711-06/64983-09

Продовжуємо виплати мобілізованому

Чимало запитань і проблем виникає у роботодавців, які хочуть і далі підтримувати фінансово захисників, але не знають, як ці виплати назвати та як потім врахувати у середньому заробітку. Тож ми звернулися до фахових органів з надією на допомогу.

Що каже закон?

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада [«і середній заробіток» — вилучено з 19.07.2022 р.] на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізосіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 КЗпП у редакції з 19.07.2022 р.).

Закон №2352, яким внесено зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП, не містить спеціального застереження щодо набрання чинності вилученням.

Отже, ця зміна починає працювати одночасно з набранням чинності Законом №2352, а саме з 19.07.2022 р. І можна зробити висновок, що з 19.07.2022 р. за захисниками, зокрема за мобілізованими, строковиками, контрактниками, резервістами, роботодавці не зберігають середнього заробітку.

Про скасування середнього заробітку мобілізованим працівникам уже писали неодноразово, див., зокрема, статтю «Середня зарплата освітян-захисників» в «ДК» №38/2022. 

То що ж робити роботодавцям опісля, якщо вони продовжують виплати працівникам, згаданим у частині третій ст. 119 КЗпП?

Нагадаємо!

Мобілізованими працівниками називають як тих, хто потрапив до лав ЗСУ, так і тих, хто пішов до територіальної оборони, проте щодо них є різне законодавче регулювання, а тому вони мають різні трудові права. Добровольчих формувань територіальних громад немає у переліку видів військової служби згідно із Законом України від 25.03.1992 р. №2232-XII «Про військовий обов’язок та військову службу». Тому тероборонівці потрапляють під дію ч. 1 ст. 119 КЗпП і для них зберігається виплата середнього заробітку, бо участь у теробороні вважається не військовою службою, а виконанням державних/громадських обов’язків.

Організація має на меті й надалі платити мобілізованим

Дехто з роботодавців вирішив так. Але як назвати цю виплату? Адже це не оплата відпрацьованого часу, та й збереженням середнього заробітку це тепер не назвеш.

На думку автора, це буде виплата у вигляді матеріальної допомоги, на яку нараховуватимемо ЄСВ та утримуватимемо ПДФО і ВЗ. Позаяк ця матеріальна допомога буде регулярна, а не одноразова.

Виплата такої матеріальної допомоги відповідає нормам статті 91 КЗпП, а саме «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги», за якою підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за власні кошти можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

До складу заробітної плати належать інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Зокрема, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в межах грантів, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або провадяться понад установлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону про оплату праці).

Але далі виникають запитання.

1. Чи враховуватимуться такі нарахування, добровільно виплачені мобілізованим, під час розрахунку відпусткових згідно з нормами Порядку №100?

2. Чи враховуватимуться ці нарахування під час розрахунку лікарняних згідно з Порядком №1266?

Чи враховуватиметься така виплата під час розрахунку відпусткових?

Мінекономіки у листі від 14.09.2022 р. №4711-06/64983-09 (див. «ДК» №45/2022) відповіло, посилаючись на п. 2 Порядку №100, що середню заробітну плату для оплати часу відпусток обчислюють виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Відповідно до п. 3 Порядку під час обчислення середньої заробітної плати враховують усі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 Порядку. Крім того, обчислюючи середню заробітну плату для оплати відпусток, враховують виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, у тому числі виплати за час проходження військової служби (абзац четвертий пункту 3 Порядку).

Що мали на увазі фахівці Мінекономіки, коли зазначили, що під час обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток враховують виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, у тому числі виплати за час проходження військової служби (абзац четвертий пункту 3 Порядку)?

Тут явно не йдеться про виплату у вигляді матеріальної допомоги, про яку зазначено у зверненні до фахівців Мінекономіки, бо збереження середнього заробітку за законом уже немає.

Але якщо матеріальна допомога надається у розмірі середнього заробітку, це роз’яснення так-сяк можна підтягнути під цей випадок. І середня зарплата, нарахована працівникові (точніше, матдопомога у розмірі середньої зарплати), і період, за який вона нарахована, можна включити до розрахунку. А якщо матдопомога виплачується в більшому чи меншому розмірі?

Якщо проаналізувати норми Порядку №100, то єдиним варіантом для цієї ситуації є норми з п. 2 Порядку №100, а саме час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.

Та й виплата може бути у будь-якому розмірі від роботодавця: як у розмірі того самого середнього заробітку, так і в розмірі окладу чи взагалі фіксованої суми у розмірі 1000 грн. Тобто нелогічно буде такі періоди і такі виплати включати до розрахунку середньої зарплати.

Чи враховуватиметься така виплата під час розрахунку лікарняних?

Фахівці Мінсоцполітики у листі від 06.10.2022 р. №2809/0/5-22/45 (див. «ДК» №45/2022) відповіли, що виплати мобілізованим у вигляді допомоги, що їх нараховує організація (підприємство) відповідно до внутрішнього наказу, зазначеного у зверненні, належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати, передбачених Інструкцією №5.

Тобто це зарплата, так. Але, на думку міністерства, зазначені виплати не зараховують до обчислення середньої заробітної плати за Порядком №1266.

Ми не погоджуємося з такими висновками Мінсоцполітики. Далі покажемо чому.

База нарахування ЄСВ

На цьому етапі потрібно з’ясувати питання: що є базою нарахування ЄСВ? Адже фінансуються лікарняні саме сплаченими страховими внесками (принаймні на задум законотворців).

Стаття 7 Закону про ЄСВ окреслює поняття бази нарахування ЄСВ.

Єдиний внесок нараховують на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають:

1) основну заробітну плату;

2) додаткову заробітну;

3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

І тут відразу для всіх колег застереження та зауваження, хто й далі продовжує виплати мобілізованим працівникам. Ще на етапі видання наказу про продовження виплати слід чітко визначити згідно із зазначеним в Інструкції №5, яку саме виплату робитимете:

— яка належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці (інші виплати, що мають індивідуальний характер (пп. 2.3.4 Інструкції №5);

— чи до інших виплат, що не належать до Фонду оплати праці (розділ 3 Інструкції №5).

І саме від того, до якого виду виплат згідно з наказом на підприємстві належатиме продовження виплат мобілізованим, і залежатиме, чи нараховуватимуть ЄСВ.

Якщо таку виплату здійснюватимете частіше, ніж раз на рік, а мобілізований перебуває з вами у трудових відносинах, правильний варіант — зазначити цю допомогу у складі фонду оплати праці!

Тож якщо роботодавець визначився, що ця виплата належить до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, то відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ і слід нараховувати ЄСВ на цю виплату і навіть робити доплату ЄСВ до мінімального розміру, якщо це основне місце роботи працівника (якщо виникає необхідність).

І тут слід згадати про вичерпний перелік періодів (поважних причин), зазначених у п. 3 Порядку №1266, які не враховуємо під час обчислення лікарняних, а саме:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Тож зовсім не зрозуміло, чому фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі зробили категоричний висновок, що виплати, здійснені з ініціативи організації (підприємства) відповідно до її внутрішнього наказу та фінансових можливостей за час мобілізації, не можуть бути включені до розрахунку середньої заробітної плати для нарахування матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Ймовірно, вони мали на увазі, що працівник не має права на лікарняні на підприємстві під час отримання грошового забезпечення. Але ми наразі говоримо про повернення працівника на роботу і страховий випадок, який стався після демобілізації.

Отже, на думку автора, якщо підприємство робить працівникові виплати, на які ЄСВ нараховує, і якщо цей період надалі потраплятиме до розрахункового періоду для обчислення лікарняних, то його не потрібно вилучати з розрахунку. Вичерпний перелік періодів, які з поважних причин вилучаються з розрахункового періоду для розрахунку лікарняних, чітко окреслено у п. 3 Порядку №1266. Водночас такі виплати слід відображати в додатку Д1 після 19.07.2022 р. з категорією застосованої особи 1, а не 47.

А от якщо підприємство робить працівникові виплати, на які ЄСВ не нараховує, тобто ті, що не належать фонду оплати праці, то й у розрахунку лікарняних їх не враховуємо. Такі виплати без ЄСВ роботодавець навіть у додатку Д1 Об’єднаної звітності не відображає.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
  • Закон №2352 — Закон України від 01.07.2022 р. №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
  • Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
  • Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Автор: Галина Казначей

До змісту номеру