Автоматично стати платником ПДВ з моменту держреєстрації СГ не можна. Платником ПДВ можна стати лише після окремої реєстрації платником цього податку. ПКУ передбачає добровільну та обов'язкову реєстрацію платником ПДВ у разі досягнення певних оборотів.
Хто може зареєструватися платником ПДВ?
Перелік осіб, які можуть бути платниками ПДВ, визначено у п. 180.1 ПКУ. Він складається з дев'яти пунктів, але зараз розглянемо два, які стосуються суб'єктів господарювання (ФОПів та юросіб):
— будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ. Вочевидь добровільна реєстрація платником ПДВ актуальна лише для тих СГ, у кого річна сума операцій з постачання товарів, робіт, послуг не перевищує 1 млн грн. Про те, як розраховувати цю річну суму, докладніше поговоримо далі;
— будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ. Слова «підлягає реєстрації» означають: якщо особа мала зареєструватися платником ПДВ і не зробила цього, вона повинна сплатити ПДВ з оподатковуваних операцій, проведених з першого дня після граничної дати строку, коли вона була зобов'язана зареєструватися (п. 183.10 ПКУ).
Платники єдиного податку 1-ї, 2-ї груп не можуть бути платниками ПДВ. Адже їхня ставка єдиного податку не передбачає сплату ПДВ.
Платники єдиного податку 3-ї групи мають вибір. Якщо вони бажають стати платниками ПДВ, то мають обрати ставку єдиного податку 3%. Якщо ж сплачують єдиний податок за ставкою 5%, то не можуть реєструватися платниками ПДВ.
I такі спеціальні правила для «єдинників» тривають доти, доки вони перебувають на спрощеній системі оподаткування. Досягнення обороту в 1 млн грн не зобов'язує таких платників ЄП реєструватися ще й платниками ПДВ.
Платники єдиного податку 3-ї групи зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ одночасно з вибором ставки єдиного податку 3%.
Платники єдиного податку 4-ї групи від ПДВ не звільняються, тому що ЄП 4-ї групи справляється з площі сільськогосподарських угідь, а не з доходу. Такі СГ реєструються платниками ПДВ на загальних підставах — добровільно або в разі досягнення обсягу операцій 1 млн грн.
За який період береться обсяг операцій 1 млн для обов'язкової реєстрації платником ПДВ?
Вимоги для обов'язкової реєстрації платником ПДВ наведені у ст. 181 ПКУ.
Що каже ПКУ про обов'язкову реєстрацію
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи.
Ст. 181 ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2022 р.
Для «загальників», як і раніше, головна умова для обов'язкової реєстрації платником ПДВ — це досягнення обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, коли нарахована (сплачена) на адресу СГ протягом останніх 12 календарних місяців сума сукупно перевищує 1 млн грн без ПДВ.
Як визначати період, протягом якого слід розраховувати досягнення обсягу 1 млн грн? Потенційні платники ПДВ повинні щомісяця стежити за досягненням цього обсягу: тобто кожного разу береться період з 12 попередніх місяців (а не календарний рік)! Наприклад, у грудні 2021 р. беремо дані про операції за грудень 2020 р. — листопад 2021 р., у січні 2022 р. — за місяці з січня до грудня 2021 р. тощо.
Якщо СГ перейшов з єдиного податку першої — третьої груп без ПДВ на загальну систему оподаткування, він розраховує обсяг 1 млн грн так само — за 12 попередніх місяців. Саме такий підхід стабільно застосовують податківці. Так, ДФС у м. Києві ще в IПК від 30.11.2018 р. №5056/IПК/26-15-12-01-18 щодо реєстрації особи платником ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему зазначила: якщо в такої особи на дату переходу загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1000000 грн (у тому числі включно з періодом перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому перейдено на сплату інших податків і зборів, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ та зареєструватися платником ПДВ.
Таку саму точку зору податківці мають і тепер.
Думка податківців
Якщо платник єдиного податку переходить на загальну систему оподаткування і на дату такого переходу загальний обсяг операцій від реалізації товарів, послуг протягом 12 календарних місяців, у тому числі з урахуванням періоду перебування на спрощеній системи оподаткування, перевищує 1 млн грн, то така особа має зареєструватися платником ПДВ.
Які операції включаються до розрахунку обсягу 1 млн грн?
У тексті п. 181.1 ПКУ йдеться про «операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню» ПДВ згідно з розділом V ПКУ.
На думку податківців, до цього обсягу включаються:
— оподатковувані операції за ставками 20%, 14%, 7%, 0% відповідно до розділів V та ХХ ПКУ;
— операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до розділів V та ХХ ПКУ.
Що ж це за операції, які «підлягають оподаткуванню»? Логічно було б припустити, що це лише ті операції, за якими справляється ПДВ відповідно до розділу V ПКУ за основною ставкою 20% (ст. 194 ПКУ), за ставкою 14% (пп. «г» п. 193.1 ПКУ), за ставкою 7% (пп. «в» п. 193.1 ПКУ) та за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ). Тобто за цими операціями маємо загальну схему оподаткування ПДВ: є податкові зобов'язання, є податковий кредит, сума ПДВ до сплати до бюджету визначається як різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом. Якщо ця сума додатна, вона сплачується до бюджету, якщо від'ємна, — відшкодовується платникові (безпосередньо з бюджету — грошима на рахунок або зараховується на сплату минулих боргів з ПДВ чи зобов'язань наступних звітних періодів).
Операції, звільнені від ПДВ (ст. 197 ПКУ), у цю схему не вкладаються, адже за ними не виникають податкові зобов'язання, а податковий кредит «сторнується» шляхом нарахування ПЗ за приписами п. 198.5 та 199 ПКУ. Зокрема, такої точки зору ще у 2012 році дотримувався Тернопільський окружний адмінсуд у постанові від 26.12.2012 р. у справі №2-а/1970/4041/12.
Але податківці мають іншу думку. У своїх повідомленнях та у ЗIР, підкатегорія 101.02, запитання: «Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?», — вони стверджують, що до оподатковуваних операцій з метою реєстрації особи платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за ставками 20%, 14%, 7%, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
I в цих джерелах податківці згадують, що слід враховувати оподатковувані та звільнені операції, наведені у розділах V та ХХ ПКУ, хоча у п. 181.1 ПКУ йдеться лише про операції, що підлягають оподаткуванню лише згідно з розділом V ПКУ.
Беззаперечним є тільки один момент: «необ'єктні» операції — ті, що не є об'єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ), — до цього розрахунку не включаються (див. IПК ДФС від 21.01.2019 р. №221/6/99-99-15-03-02-15/IПК).
Отже, за такого підходу під обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ підпадають і такі суб'єкти, як неприбуткові організації (зокрема, які надають благодійну допомогу, передбачену пп. 197.1.15 ПКУ), постачальники товарів для дітей (пп. 197.1.1 ПКУ), постачальники освітніх послуг — дитячі садки, школи тощо (пп. 197.1.2 ПКУ), а також інші СГ, основна діяльність яких — звільнені операції.
Зверніть увагу!
З 17 березня 2020 року та закінчуючи останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, операції, передбачені п. 71 підрозділу 2 розділу XX та/або пп. 197.1.15 ПКУ (постачання товарів, призначених для боротьби з COVID-19, та благодійність), що здійснені громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються при обрахунку загальної суми доходу для реєстрації платником ПДВ таких суб'єктів.
Якщо протягом 12 календарних місяців, за які визначається обсяг операцій для потреб реєстрації, продавцю повернули раніше поставлені ним товари/послуги або якщо продавець повернув суми попередньої оплати за такі товари/послуги, обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, встановленого для реєстрації (консультація у ЗIР, підкатегорія 101.02).
Якщо СГ працює за договором комісії, то передача товарів у межах договору комісії вважається постачанням (пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ), і тому до розрахунку обсягу оподатковуваних операцій комісіонера включається не тільки сума комісійної винагороди, а й сума постачань товарів (послуг) у межах договору комісії.
Експедитори включають до розрахунку обсягу оподатковуваних операцій лише суму їхньої винагороди, яка включає вартість транспортно-експедиторських послуг, наданих замовникові-резиденту, і вартість послуг перевезення, якщо ці послуги надає сам експедитор. Про це згадується в УПК №610.
У разі постачання туристичних продуктів туроператорами і турагентами до розрахунку обсягів оподатковуваних операцій включається лише сума їхньої винагороди (п. 207.2 — 207.5 ПКУ).
Відокремлені підрозділи (філії) юросіб, зареєстрованих згідно із Законом про держреєстрацію, не є юрособами згідно з ч. 3 ст. 95 ЦКУ. У пп. 14.1.139 ПКУ наведено визначення особи для потреб розділу V ПКУ — такою особою може бути тільки юрособа. Тож відокремлені підрозділи (філії) юросіб не можуть реєструватися платниками ПДВ, але їхні обороти беруть участь у розрахунку загального обсягу операцій для потреб реєстрації самої юрособи платником ПДВ.
Процедура реєстрації платником ПДВ
Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст. 183 ПКУ.
Насамперед для того, аби розпочати процедуру реєстрації платником ПДВ, СГ повинен уже перебувати на обліку в ДПС за основним місцем обліку — див. п. 3.2 Положення №1130.
У разі добровільної реєстрації платником ПДВ реєстраційну заяву подають згідно з п. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Податковим періодом щодо ПДВ наразі є календарний місяць.
Отже, добровільно реєструватися платником ПДВ з 1 січня 2022 року вже запізно. Але щоб добровільно стати платником з 1 лютого, час ще є.
Обов'язкова реєстрація у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, за умови що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, відбувається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку з 5% на 3% реєстраційну заяву подають не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому застосовуватиметься ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ПКУ). Але на практиці, як правило, обидві заяви (про зміну ставки і про реєстрацію платником ПДВ) подають одночасно.
Новостворені суб'єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися платниками ПДВ під час державної реєстрації створення юрособи або державної реєстрації ФОПа. I перебіг триденного строку розгляду таких заяв контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, а правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих діючими суб'єктами господарювання.
У разі перетворення юрособи — платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
Для перереєстрації платник податку подає заяву протягом 10 робочих днів, наступних за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Зверніть увагу!
Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.
I перереєстрація у зв'язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, включеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється.
Реєстраційну заяву подають за формою №1-ПДВ, затвердженою у додатку 1 до Положення №1130. I виключно в електронній формі, код форми F/J1310109.
Для реєстрації податківці мають строк — 3 робочі дні. Перебіг цього строку розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви про реєстрацію платником ПДВ (пп. 3 п. 3.5 Положення №1130).
Підстави для відмови у реєстрації платником ПДВ перелічені у п. 3.8, 3.9 та 3.10 Положення №1130. Якщо реєстраційна заява подана до контролюючого органу в електронній формі, відмову в реєстрації або пропозицію надати нову заяву про реєстрацію контролюючий орган викладає в електронній формі та надсилає на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява.
Відповідно до п. 3.1 Положення №1130 реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру платників ПДВ. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з дати реєстрації, внесеної до цього Реєстру. Перевірити факт реєстрації платником ПДВ та дату реєстрації можна за даними Реєстру.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.
- УПК №610 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»