• Посилання скопійовано

Лікарняні та декретні-2022

Як вплинуло зростання мінімальної заробітної плати на розмір лікарняних та декретних виплат? На що слід звернути увагу в 2022 році?

Порядок оплати лікарняних та декретних

Нагадаємо, що у разі тимчасової втрати працездатності матеріальне забезпечення працівника ділиться на дві частини: оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, яка здійснюється починаючи з шостого дня за кошти ФСС.

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності незалежно від її причини оплачуються коштом роботодавця (ст. 22 Закону №1105).

Проте допомога з тимчасової непрацездатності для догляду за хворою дитиною чи хворим членом сім'ї, а також допомога по вагітності та пологах оплачується з першого дня за кошти ФСС (ст. 22 та 25 Закону №1105).

Вплив розміру страхового стажу на розмір лікарняних та декретних

Розмір лікарняних, не пов'язаних із нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, визначено ст. 24 Закону №1105:

— 50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;

— 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;

— 70% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону України «Про безпеку та якість донорскої крові та компонентів крові»; особам, реабілітованим відповідно до Закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:

— допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (у 2022 р. — 213,53 грн (6500,00 грн : 30,44), з жовтня 2022 р. 220,11);

— допомога у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (у 2022 р. — 427,07 грн (6500,00 грн х 2 : 30,44), з грудня 2022 р. — 440,20) (ч. 4 ст. 19 Закону №1105). Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю).

Таблиця

Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців

Вид виплати Нижнє обмеження Верхнє обмеження
  Січень — вересень 2022 Жовтень — грудень 2022 Січень — вересень 2022 Жовтень — грудень 2022
  МЗП : 30,44
Лікарняні     213,53
(6500 грн : 30,44)
220,11
(6700 : 30,44)
Декретні МЗП : 30,44 2 МЗП : 30,44
213,53
(6500 грн : 30,44)
220,11
(6700 : 30,44)
427,07
(2 х 6500 грн : 30,44)
440,21
(2 х 6700 : 30,44)

30,44 — що це за величина та коли її застосовувати?

30,44 — це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266).

У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Коли слід ділити на 30,44

1. Для розрахунку виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності добровільно застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, середній дохід обчислюється:

— для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності — виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

— для розрахунку допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами — виходячи з розміру доходу, на який нарахований ЄСВ, але не вище від двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.

2. Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату.

3. Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов'язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

З огляду на вищезгадане середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається діленням тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (якщо особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5 Порядку №1266).

Iнформація про страховий стаж працівників від ПФУ

Реєстр застрахованих осіб ведеться за двома основними напрямами:

1) накопичення інформації зі сплати ЄСВ щодо наявності страхового стажу зі сплатою ЄСВ і без набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат тощо. Зберігається в ньому й інформація про сплату страхових внесків, крім ЄСВ, зокрема, сплачених до бюджету до запровадження ЄСВ, а також інформація щодо виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соцстрахування;

2) надання такої інформації на запит страхувальникам і застрахованим особам та обмін такою інформацією з іншими державними органами (фондами соцстрахування, ДПС тощо).

Якщо лікарняний пов'язаний із COVID-19

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), на період перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій (ст. 22 Закону №1105).

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності не залежить від страхового стажу і виплачується особам, які перебувають у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу (ч. 2 ст. 24 Закону №1105).

Але окремого порядку для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров'я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, за рахунок коштів роботодавця Законом не передбачено.

Отже, для визначення розміру оплати днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров'я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, слід застосовувати звичайні, наведені вище правила.

Аналогічна позиція викладена у листі Мінсоцполітики від 15.05. 2020 р. №5183/0/290-20 (див. «ДК» №25-26/2020, коментар «ДК»).

Розрахунок лікарняних та декретних

Пропонуємо розглянути порядок розрахунку лікарняного за простим покроковим алгоритмом (див. схему).

Схема

Алгоритм розрахунку лікарняного

Крок 1: визначаємо розрахунковий період

Під час обчислення лікарняних та декретних можуть бути варіації з розрахунковим періодом, а саме:

1) повний розрахунковий період (за загальними правилами лікарняні та декретні розраховуються виходячи з доходів застрахованої особи за розрахунковий період 12 календарних місяців);

2) неповний розрахунковий період (якщо працівник пропрацював менше ніж 12 календарних місяців, то до розрахунку беруться повністю відпрацьовані місяці до місяця настання страхового випадку; якщо працівник перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку);

3) відсутність розрахункового періоду (якщо ж за розрахунковий період працівник з поважних причин не відпрацював жодного робочого дня, то середня зарплата визначається виходячи з установленої йому тарифної ставки (окладу), поділеної на середню кількість днів у місяці (30,44)).

Приклад 1 Працівник працює на підприємстві з 01.02.2013 р. Листок тимчасової непрацездатності було видано з 22.10.2021 р. до 19.11.2021 р. Розрахунковим періодом у цьому разі буде 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку (початку періоду непрацездатності): жовтень 2020 р. — вересень 2021 р.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за останнім місцем роботи, розрахунковий період слід визначати за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку №1266).

Приклад 2 Працівник працює на підприємстві з 06.10.2021 р. Листок тимчасової непрацездатності видано на період 02.01.2022 р. — 05.01.2022 р. Розрахунковим періодом буде листопад 2021 р. — грудень 2021 р.

Зверніть увагу: місяць, у якому працівника було прийнято на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунковому періоді. Хоча за такий місяць роботодавець і мав нарахувати ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний розмір страхового внеску.

У разі якщо застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період слід визначати за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку №1266).

Приклад 3 Працівника прийнято на роботу 01.01.2022 р. Листок тимчасової непрацездатності видано за період 11.01.2022 р. — 15.01.20.2022 р. Розрахунковим періодом буде період з 01.01.2022 р. до 10.01.2022 р.

Крок 2: вилучаємо з розрахункового періоду дні, не відпрацьовані з поважних причин

Відповідно до п. 3 Порядку №1266 дні відсутності працівника з поважних причин вилучаються з розрахункового періоду. Виплати за ці періоди не включаються до розрахунку середньої заробітної плати.

Поважні причини

Поважними причинами є:

тимчасова непрацездатність;

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

відпустка без збереження заробітної плати.

Зверніть увагу: місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, вилучаються з розрахункового періоду. Проте якщо працівник у місяці, що входить до розрахункового періоду, не відпрацював частину днів з поважних причин, то решта календарних днів такого місяця з розрахункового періоду не вилучається.

Як визначається розрахунковий період для сумісників?

Працівники мають право на отримання лікарняних за всіма місцями роботи. З певним обмеженням, щоправда, щодо розміру сумарного доходу, з якого такі лікарняні будуть обчислені (про що нижче). Але справді, таке право вони мають.

У п. 30 Порядку №1266 зазначено: якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, середня заробітна плата обчислюється роботодавцями-страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Приклад 4 Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з березня 2020 р. до лютого 2023 р. У березні 2021 року їй нараховано преміальні у розмірі 8000,00 грн до свята 8 Березня. А в січні 2022 р. працівниця надала листок тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами. Оклад за посадою 10000 грн.

У цьому разі розрахунок слід провадити виходячи з окладу, встановленого на момент настання страхового випадку: 1000,00 : 30,44.

Преміальні до уваги брати не потрібно, бо місяць, у якому нараховано ці преміальні, повністю вилучається з розрахункового періоду.

Крок 3: визначаємо сукупний дохід, що враховується для обчислення середньої зарплати

Середня заробітна плата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ (ст. 32 Порядку №1266).

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 2 Порядку №1266). Це досягається шляхом включення до сукупного доходу лише виплат, з яких сплачено ЄСВ.

Ба більше, якщо лікарняні виплачуються за місцем роботи за сумісництвом, пам'ятайте, що сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку №1266).

Крок 4: визначаємо середньоденну заробітну плату

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку №1266).

Тобто розрахунок середньоденної зарплати можна умовно навести у вигляді формули:

СрЗф = Дс : Кр,

СрЗф — це середньоденна зарплата, обчислена з фактичних доходів працівника;

Дс — сукупний дохід, визначений за кроком 3;

Кр — кількість днів розрахункового періоду, визначена за кроками 1 та 2.

Але якби все було так просто! На жаль, знати значення показника СрЗф недостатньо для того, щоб обчислити лікарняні. Його слід порівняти з іншими середньоденними доходами, обчисленими за спеціальними правилами. А ще — треба пам'ятати про правила застосування загального страхового стажу працівників під час обчислення лікарняних.

Чи враховуються у розрахунку лікарняних календарні дні відпустки, суми відпусткових?

Якщо у розрахунковому періоді є невідпрацьований час з інших причин (час перебування в оплачуваних відпустках (щорічній основній або додатковій, навчальній відпустці, на курсах підвищення кваліфікації, у простої тощо)), ніж перелічені у Порядку №1266 чотири поважні причини, календарні дні, не відпрацьовані з таких причин, не вилучаються з розрахункового періоду. Виплати, нараховані за такі дні, за умови сплати з них ЄСВ, враховуються у розрахунку середньоденної зарплати.

Приклад 5 Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.10.2021 р. Для нього це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад — 10000 грн. Страховий стаж працівника — понад 10 років. З 01.01.2022 р. до 07.01.2022 р. працівник хворів (не COVID-19).

Розрахунок лікарняних:

1) розрахунковий період в цьому випадку: жовтень — грудень 2021 р. Середньоденна зарплата за фактичними даними: (10000 грн + 10000 грн + 10000 грн) : (31 к. д. + 30 к. д. + 31 к. д.) = 326,09 грн;

2) з урахуванням загального страхового стажу: 326,09 х 100% = 326,09 грн;

3) середньоденна зарплата на рівні МЗП — 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53;

4) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо середньоденна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 213,53 х 7 к. д. = 1494,71 грн.

Приклад 6 Працівника у ТОВ «В» прийнято 04.01.2022 р. Для нього це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «В». Посадовий оклад — 5000,00 грн. Страховий стаж працівника більший ніж 10 років. З 04.01.2022 р. до 10.01.2022 р. працівник хворів (не COVID-19).

Розрахунок лікарняних:

1) середньоденна зарплата за фактичними даними — 5000,00 грн : 30,44 к. д. = 164,26 грн;

2) з урахуванням загального страхового стажу: 164,26 грн х 100% = 164,26 грн;

3) середньоденна зарплата на рівні МЗП — 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53;

4) розраховують лікарняні за рахунок підприємства на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з денної зарплати за фактичними даними, бо вона менша за середньоденну, обчислену з МЗП: 164,26 х 7 к. д. = 1149,82 грн.

Приклад 7 Працівниця ТОВ «С» перебувала у відпустці для догляду за дитиною з 10.01.2018 р. до 01.01.2022 р. Посадовий оклад працівниці — 10500,00 грн. Страховий стаж більший ніж 10 років. З 06.01.2022 р. до 11.01.2022 р. працівниця хворіла (не COVID-19).

Розрахунок лікарняних:

1) розрахунковим періодом для цього випадку є січень — грудень 2021 року. Але позаяк у цьому періоді працівниця не мала заробітку, середньоденна зарплата за фактичними даними обчислюється виходячи з її окладу: 10500,00 грн : 30,44 = 344,94 грн;

2) з урахуванням загального страхового стажу: 344,94 грн х 100% = 344,94 грн;

3) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства на рівні фактичних даних, бо перебування у відпустці для догляду за дитиною включається до її страхового стажу: 344,94 грн х 7 к. д. = 2414,58 грн.

Нормативна база

  • Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру