ДПС операції з електронними грошима не відносить до готівкової або безготівкової форми розрахунків і раніше наполягала, що «єдинники» не можуть проводити розрахунків за допомогою електронних платіжних систем.
Два роки тому податківці спочатку видали, а потім відкликали скандальну консультацію про те, що розрахунки через електронні платіжні системи, зокрема LiqРау, не належать до грошових розрахунків, а тому заборонені на спрощеній системі (ІПК від 24.01.2019 р. №255/6/99-99-13-01-02-15/ІПК).
Нацбанк у листі від 07.02.2014 р. №25-109/5294 наголосив, що електронні гроші — це засіб здійснення платежів, надаються емітентом в обмін на кошти у готівковій або безготівковій формі і відповідно до законів України не є валютними цінностями та коштами.
Якщо «єдинник» використовує негрошову форму розрахунків, він зобов’язаний перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому використовував цей спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ).
У законодавстві зазначено: якщо СПД приймає електронні гроші як оплату, використовувати їх він може виключно для обміну на безготівкові гроші. Тобто фактично маємо справу з відступленням або продажем права вимоги, що також не належить до грошової форми розрахунків, передбаченої в п. 291.6 ПКУ.
Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов аналогічного висновку у постанові від 07.02.2013 р. у справі за позовом ФОПа до ДПІ про скасування рішення щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Із суті справи випливає, що ФОП реалізував свій товар вартістю 1329 грн шляхом розрахунку через систему WebMoney. Фіскали на цій підставі скасували йому свідоцтво платника ЄП. Суд підтримав податковий орган.
У судовому рішенні зазначено: «Здійснення розрахунків за придбані товари за допомогою системи «WebМoney» шляхом переведення до електронного гаманця продавця умовних одиниць обліку прав вимоги за своєю правовою природою не є грошовою формою розрахунків, оскільки здійснюється обмін товару на майнові права, а не розрахунок за грошові кошти безпосередньо».
Позивач намагався довести, що покупець здійснив оплату товару в такий спосіб без відома ФОПа. Проте суд, посилаючись на відсутність грошового розрахунку між сторонами, з одного боку, та фактичну передачу товару покупцю, з іншого боку, критично поставився до аргументів позивача.
Отже, на сьогодні електронні гроші не належать до грошової форми розрахунків, а застосування платниками ЄП електронних грошей може призвести до їх переходу на загальну систему оподаткування.
Також нагадаємо, що до готівкових розрахунків належать виключно розрахунки готівкою (пп. 3 та 5 п. 3 Положення №148):
- готівкові розрахунки/розрахунки готівкою — платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізосіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;
- готівка — грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами).
Усі інші розрахунки є безготівковими.
Думка Нацбанку
1. Щодо віднесення електронних грошей до валютних цінностей
Відповідно до статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон про платіжні системи) кошти в Україні існують у готівковій (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України, статтею 35 Закону України «Про Національний банк України» та статтею 3 Закону про платіжні системи єдиним законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.
Статтею 34 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що виключне право на введення в обіг (емісія) гривні належить Національному банку України.
Особливості випуску електронних грошей і здійснення операцій з ними встановлені статтею 15 Закону про платіжні системи, згідно з якою, зокрема:
— електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі;
— випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти;
— суб’єкт господарювання, який приймає електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення ними відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» товарів, придбаних за електронні гроші.
З огляду на зазначене електронні гроші випускаються і іншими, ніж Національний банк України, банками, є електронним замінником банкнот і монет та грошовим зобов’язанням емітента. Електронні гроші використовуються як засіб здійснення платежів, приймаються обмеженим колом осіб, надаються емітентом в обмін на кошти у готівковій або безготівковій формі і відповідно до законів України не є валютними цінностями та грошовими коштами.
Лист Національного банку України від 07.02.2014 р. №25-109/5294
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.