Новий Закон про мультимодальні перевезення набрав чинності 19.12.2021 р. Він дозволить максимально зручно та вигідно використовувати різні види транспорту для надання послуг з перевезень у межах одного договору. Але для цього треба, щоб Кабмін затвердив єдиний провізний документ.
Чи може один перевізник (або логістична компанія) організувати перевезення вантажу з використанням двох або більше видів транспорту за принципом «від дверей до дверей»? Тобто за одним договором та єдиним транспортним документом як на міждержавному, так і на регіональному рівнях? З 19 грудня можна сказати: так.
Адже імплементація положень Директиви Ради ЄС від 7 грудня 1992 року про встановлення спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами давно очікує на реалізацію на законодавчому рівні в Україні. I ось час нарешті настав.
07.12.2021 р. Президент України підписав Закон №1887, який було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 09.12.2021 р. Через десять днів з цієї дати, 19.12.2021 р., цей Закон набрав чинності.
Що таке мультимодальне перевезення?
Це нове поняття. Згідно із Законом №1887, мультимодальне перевезення — це перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення.
Тобто маємо те, що хотіли. Одне перевезення організовано із застосуванням кількох видів транспорту, за одним договором і за одним перевізним документом.
Але цей Закон приніс й інші нові визначення.
Яким чином організовуються мультимодальні перевезення?
Організація мультимодальних перевезень, відносини між учасниками мультимодального перевезення, а також їхні права, обов'язки і відповідальність визначаються договором мультимодального перевезення та іншими договорами, укладеними відповідно до законодавства України.
Зверніть увагу!
Можливість організації мультимодальних перевезень поширюється, зокрема, на:
— транзитні перевезення (з урахуванням вимог Закону України «Про транзит вантажів»);
— небезпечні вантажі (з урахуванням положень міжнародних договорів, Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» тощо);
— перевезення об'єктів тваринного та рослинного світу (з урахуванням законів України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ»).
Це означає, що договір з надання послуги мультимодального перевезення є двостороннім. Він укладається між замовником перевезення та оператором перевезення. При цьому перевезення передбачатиме застосування двох чи більше видів транспорту для перевезення замовленого вантажу, а організацію такого перевезення та пошук перевізників (у т. ч. укладення з ними договорів) бере на себе оператор.
Звідси ще два нові терміни:
оператор мультимодального перевезення — це суб'єкт господарювання, який укладає договір мультимодального перевезення, приймає на час перевезення під свою відповідальність вантаж, оформлює документ мультимодального перевезення та здійснює чи забезпечує здійснення перевезення вантажу до місця призначення;
послуга мультимодального перевезення — організація та забезпечення мультимодального перевезення за договором мультимодального перевезення.
А ось інші учасники мультимодального перевезення, зокрема інші фактичні перевізники (автомобільний, залізничний, морський транспорт тощо) або мультимодальні термінали укладатимуть окремі договори вже з оператором (ст. 4 Закону №1887).
I тут з'являється ще один новий термін:
Мультимодальний термінал — це виробничо-перевантажувальний комплекс будь-якої форми власності, який використовується під час мультимодального перевезення для зміни видів транспорту, виконання операцій навантаження, розвантаження, зберігання вантажів тощо, а під час міжнародного перевезення також може бути пунктом пропуску (пунктом контролю) через державний кордон України.
Мультимодальні термінали можуть бути розташовані на території залізничних станцій, аеропортів, морських та річкових портів і не входять до меж пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України. У мультимодальних терміналах можуть створюватися зони митного контролю для проведення митних формальностей з митного контролю та митного оформлення, а під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень — митні склади, склади тимчасового зберігання та вантажні митні комплекси.
Які вимоги до договору мультимодального перевезення?
Договір мультимодального перевезення укладається у письмовій формі та є двостороннім (між оператором мультимодальних перевезень та замовником послуг перевезення).
Текст такого договору (ст. 10 Закону №1887) має містити такі істотні умови, зокрема:
1) предмет договору: оператор мультимодального перевезення зобов'язується за плату і коштом замовника надати послугу мультимодального перевезення, у т. ч. із залученням інших учасників перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення;
2) права, обов'язки сторін;
3) ціну договору — мультимодальні перевезення вантажів можуть здійснюватися за єдиним (наскрізним) тарифом або за договірними цінами (ст. 12 Закону №1887);
4) строк дії договору та окремо — строк (термін) виконання договору;
5) вид та найменування вантажу;
6) види транспорту, які будуть використовуватися, та маршрут мультимодального перевезення із зазначенням мультимодальних терміналів, де здійснюється зміна видів транспорту;
7) пункти відправлення та призначення вантажу;
8) відповідальність сторін за неналежне виконання сторонами умов договору.
Що розуміти під комбінованим перевезенням вантажів?
За визначенням Закону №1887 комбіноване перевезення вантажів — це мультимодальне перевезення вантажів однією і тією самою транспортною одиницею без перевантаження вантажу при зміні виду транспорту, де більша частина маршруту припадає на морський, річковий або залізничний транспорт, а відрізок маршруту автомобільним транспортом є максимально коротким.
Тут одразу виникає запитання: а як це так? Щойно казали про те, що мультимодальне перевезення передбачає застосування хоча б двох видів транспорту. А тут виявляється, що його різновид, комбіноване перевезення, застосовує лише одну транспортну одиницю!
Річ у тім, що транспортна одиниця і вид транспорту — в цьому випадку різні речі.
За цим Законом транспортна одиниця — це контейнер, знімний кузов, причіп, напівпричіп, а також вантажний автомобіль чи залізничний вагон, за умови що вони перевозяться (слідують) іншими видами транспорту без перевантаження вантажу.
Відразу зауважимо, що комбіноване перевезення — це особливий спосіб перевезення, який може бути складовою договору модального перевезення чи окремим договором, що укладаються з врахуванням вимог коментованого нами нового Закону №1887 та чинних норм ЦКУ, ГКУ, Кодексу торговельного мореплавства України, МКУ, законів України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про транзит вантажів», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транспортно-експедиторську діяльність» тощо.
Тобто: Закон №1887 не скасовує звичайних договорів перевезення, які укладалися раніше. Старі правові відносини діятимуть і надалі.
А договір на умовах комбінованого перевезення вантажів (ст. 7 Закону №1887) укладають, коли йдеться про:
1) перевезення вантажів:
— вантажним автомобілем, причепом, напівпричепом, з тягачем або без тягача;
— знімним кузовом або контейнером, що має відповідне маркування згідно з міжнародними стандартами;
— автомобільними шляхами на початковому та кінцевому відрізках маршруту мультимодального перевезення та залізницею;
— внутрішніми водними, морськими шляхами за умови, що морська відстань більша ніж 100 кілометрів прямої лінії, на іншому відрізку маршруту мультимодального перевезення;
і якщо:
2) під час комбінованого перевезення вантажів початковим та/або кінцевим відрізком маршруту є перевезення:
— між точкою завантаження товарів та найближчою відповідною завантажувальною станцією залізниці для початкового відрізку маршруту і між найближчою відповідною розвантажувальною станцією залізниці та пунктом, де товари розвантажуються для кінцевого відрізку маршруту, або
— у радіусі максимум 150 кілометрів від річкового або морського порту (термінала) завантаження або розвантаження.
Увага! Якщо не виконуються наведені вище умови, то договір на умовах комбінованого перевезення не укладається.
Зверніть увагу!
Ще один важливий момент — це особливості режиму праці та відпочинку водіїв (ч. 6 ст. 7 Закону №1887).
Під час комбінованих перевезень особливості роботи водіїв визначаються відповідно до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, КЗпП та нормативно-правових актів у сферах автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту.
Отже, на нашу думку, особливості робочого графіка водіїв та їх оплати також можуть бути частиною договору перевезення або можуть бути прописані загальні умови з посиланням на нормативні акти, якими визначаються особливості роботи водіїв у цьому виді перевезення.
Як оподатковуватимуться ПДВ операції мультимодального перевезення?
Тут варто згадати й про те, що в разі укладення договорів перевезення, коли йдеться про міжнародні перевезення, платники податків мають право скористатися нульовою ставкою ПДВ.
Нагадаємо, що відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, як, зокрема, міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для потреб цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Буде така можливість і щодо міжнародних мультимодальних вантажних перевезень! Якщо звернутися до ст. 11 Закону №1887, то під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори мультимодальних перевезень використовують єдиний перевізний документ на відрізку маршруту, що пролягає територією України, а також у міжнародному сполученні, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
I взагалі документ мультимодального перевезення вантажів має містити інформацію про:
— оператора мультимодального перевезення та замовника послуги мультимодального перевезення;
— найменування, вид, кількість та вагу вантажу брутто;
— види транспорту, які будуть використовуватися, та маршрут мультимодального перевезення із зазначенням мультимодальних терміналів, де здійснюється зміна видів транспорту;
— пункти відправлення та призначення вантажу;
— одержувача вантажу.
А саму форму такого документа має затвердити Кабмін.
Але, на нашу думку, для застосування нульової ставки у міжнародних перевезеннях все ж таки має застосовуватися документ міжнародного зразка (на сьогодні це, зокрема, CMR, Air Waybill, коносамент (Bill of Lading) тощо). Відповідний перелік товарно-транспортних документів, складених мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, що супроводжують перевезення вантажів, наведено у ст. 9 Закону про ТЕД.
I від них відмовлятися не планують. Адже під час здійснення міжнародних мультимодальних перевезень вантажів оператори та фактичні перевізники використовують товарно-транспортні документи, передбачені міжнародними договорами України, як перевізний документ.
Водночас Угодою про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА (чинна для України з 30.04.2021 р. відповідно до Закону №1036) передбачено, що сторони через структури ТРАСЕКА розробляють і затверджують єдину форму документа мультимодального перевезення.
Тож на сьогодні питання щодо того, який перевізний документ оформлятиметься в разі внутрішнього мультимодального перевезення, а який — у разі міжнародного, є відкритим. Але відповідь на це запитання має надати Кабмін.
Iнші зміни
Відповідні зміни щодо особливості укладення договорів мультимодального перевезення та роботи мультимодальних терміналів внесені до ст. 312 ГКУ, ст. 913 ЦКУ, ст. 11 Закону України «Про транспорт», ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт».
Внесено зміни й до ст. 14, 16, 54 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, забороняється укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в місцях проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та оформлення дозвільних документів, у місцях контролю наявності страхових полісів, крім пунктів пропуску через державний кордон України, та мультимодальних терміналах.
Під час міжнародних мультимодальних перевезень вантажів транспортними засобами за участю залізничного транспорту наявність чинного договору міжнародного страхування «Зелена картка» перевіряють на мультимодальних терміналах перед початком залізничного перевезення.
Відповідальність оператора та замовника мультимодального перевезення
Оператор несе відповідальність за дії та бездіяльність фактичного перевізника, власників/користувачів мультимодальних терміналів з моменту прийняття вантажу на час перевезення до моменту видачі вантажу одержувачу вантажу.
А от за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених договором мультимодального перевезення і Законом №1887, обидві сторони, оператор і замовник послуги мультимодального перевезення, несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, Митним кодексом України, іншими законами та договором мультимодального перевезення (ч.1, 2 ст. 19 Закону №1887).
Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦКУ перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Але старими нормами ЦКУ або ГКУ не визначено межі відповідальності фактичного перевізника.
Згідно із Законом №1887 граничну межу відповідальності оператора пропонується визначати розрахунково та за умови, що вона не може перевищувати граничної межі відповідальності фактичного перевізника перед оператором, крім випадків, якщо гранична межа відповідальності оператора за умовами договору мультимодального перевезення визначається заявленою вартістю вантажу (ч. 3 ст. 20 Закону №1887).
Тож, аби у разі нестачі або пошкодження вантажу не спорити про розмір відшкодування шкоди, не варто покладатися на норми закону. Під час укладення договору з фактичним перевізником слід чітко зазначити, чому дорівнюватиме цей розмір або як він рахуватиметься.
Замовникові мультимодального перевезення теж треба зважати на цю важливу умову — відповідальність оператора (з урахуванням також вимог Закону №1887).
Нормативна база
- Закон №1036 — Закон України від 02.12.2020 р. №1036-IX «Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА».
- Закон №1887 — Закон України від 17.11.2021 р. №1887-IX «Про мультимодальні перевезення».
- Закон про ТЕД — Закон України від 01.07.2004 р. №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
- Закон про транзит вантажів — Закон України від 20.10.1999 р. №1172-XIV «Про транзит вантажів».
- Закон про транспорт — Закон України від 10.11.1994 р. №232/94-ВР «Про транспорт».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»