Держбюджет-2022 затверджено з дефіцитом у 188,8 млрд грн
! Усім
У газеті «Голос України» 14.12.2021 р. офіційно опубліковано Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Законом визначено такі основні показники Державного бюджету України на 2022 рік:
доходи — 1.323.923.761,5 тис. грн;
видатки — 1.499.469.883,7 тис. грн;
дефіцит — 188.798.245,3 тис. грн.
На 31.12.2022 р. граничний обсяг державного боргу визначено в сумі 2.725.325.400,9 тис. грн.
Мінімальна заробітна плата:
у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 грн, з 1 жовтня — 6700 грн;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 грн, з 1 жовтня — 40,46 грн.
Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць:
з 1 січня — 2393 грн, з 1 липня — 2508 грн, з 1 грудня — 2589 грн;
для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня — 2100 грн, з 1 липня — 2201 грн, з 1 грудня — 2272 грн;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 грн, з 1 липня — 2744 грн, з 1 грудня — 2833 грн;
працездатних осіб: з 1 січня — 2481 грн, з 1 липня — 2600 грн, з 1 грудня — 2684 грн;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 грн;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня — 2102 грн;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 грн;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1934 грн, з 1 липня — 2027 грн, з 1 грудня — 2093 грн.
Про те, як застосовувати затверджені у держбюджеті показники при оплаті праці в 2022 році, читайте у «ДК» №51-52/2021.
Закон України від 02.12.2021 р. №1928-IX набирає чинності з 01.01.2022 р.
Медіацію врегульовано законом
! Усім
У зв'язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 14.12.2021 р. наступного дня набрав чинності Закон «Про медіацію».
Цей Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов'язані з цією процедурою.
Дія Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Законодавством можуть передбачатися особливості проведення медіації в окремих категоріях конфліктів (спорів).
Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.
Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.
Медіація не проводиться у конфліктах (спорах), що впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є учасниками цієї медіації.
Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.
Медіатором може бути фізособа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном, і не може бути особа, яка має судимість, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатна особа.
Докладніше положення нового Закону ми розглянемо в наступному номері «ДК».
Закон України від 16.11.2021 р. №1875-IX чинний з 15.12.2021 р.
Перевезення кількома видами транспорту — за одним документом
! Перевізникам і замовникам перевезень
У газеті «Голос України» 09.12.2021 р. офіційно опубліковано Закон «Про мультимодальні перевезення», який набрав чинності через 10 днів з цієї дати.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади мультимодальних перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії.
Мультимодальне перевезення — перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення.
Законом врегульовано правовідносини, що виникають між учасниками мультимодального перевезення під час надання послуги мультимодального перевезення.
Докладніше читайте «ДК» №51-52/2021.
Закон України від 17.11.2021 р. №1887-IX чинний з 19.12.2021 р.
Підвищено штрафи за продаж рецептурних ліків без рецепта
! Фармацевтам
У зв'язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 09.12.2021 р. наступного дня набрав чинності Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за реалізацію (відпуск) лікарських засобів у заборонених законодавством випадках та встановлення відповідальності за реалізацію (відпуск) лікарських засобів особам, які не досягли чотирнадцяти років (малолітнім особам)».
Підвищено штраф за реалізацію (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках — тепер він становить від 50 до 100 н. м. д. г. (850 — 1700 грн) замість колишніх 6 — 25 н. м. д. г. (102 — 425 грн). У разі повторності протягом року штраф становитиме від 100 до 200 н. м. д. г. (1700 — 3400 грн, було — від 25 до 70 н. м. д. г., 425 — 1190 грн).
Встановлено відповідальність за реалізацію (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами) особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставку лікарських засобів кінцевому споживачу — особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі). Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 200 до 300 н. м. д. г. (3400 — 5100 грн), а в разі повторності протягом року — від 300 до 400 н. м. д. г. (5100 — 6800 грн).
Закон України від 17.11.2021 р. №1886-IX чинний з 10.12.2021 р.
Критичну інфраструктуру захистили законом
! Усім
У зв'язку з офіційним опублікуванням у газеті «Голос України» 14.12.2021 р. наступного дня набрав чинності Закон «Про критичну інфраструктуру», який визначає правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки.
Цей Закон регулює відносини у сфері функціонування та захисту критичної інфраструктури в цілому та її об'єктів у мирний час.
Законом установлюються такі категорії критичності об'єктів критичної інфраструктури:
I категорія критичності — особливо важливі об'єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об'єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації державного значення;
II категорія критичності — життєво важливі об'єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації регіонального значення;
III категорія критичності — важливі об'єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення;
IV категорія критичності — необхідні об'єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації локального значення.
Має бути створено Реєстр об'єктів критичної інфраструктури, доступ до якого буде відкритим, загальнодоступним та безоплатним, крім інформації з обмеженим доступом. Розпорядник Реєстру має забезпечити цілодобовий доступ до Реєстру на своєму офіційному вебсайті.
Кожний об'єкт критичної інфраструктури отримає паспорт безпеки для виявлення можливих загроз та потенційних негативних наслідків, їх запобігання та попередження.
Закон вводиться в дію з 15.06.2022 р. Частина 2 ст. 32 (щодо страхування об'єктів критичної інфраструктури) набирає чинності через 3 роки з дня набрання чинності Законом — з 15.12.2024 р.
Закон України від 16.11.2021 р. №1882-IX чинний з 15.12.2021 р.
Опубліковано Закон про публічні електронні реєстри
! Усім
У газеті «Голос України» 14.12.2021 р. офіційно опубліковано Закон «Про публічні електронні реєстри», який встановлює правові, організаційні та фінансові засади створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання, оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері публічних електронних реєстрів під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування, перетворення, модифікації та припинення публічних електронних реєстрів, при використанні реєстрової інформації національних електронних інформаційних ресурсів під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та державного регулювання, а також поширюється на відносини, що виникають під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування Єдиного реєстру адвокатів з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Закон визначає:
систему публічних електронних реєстрів та їх об'єктів;
систему органів та суб'єктів у сфері публічних електронних реєстрів;
вимоги до реєстрової інформації та реєстрових даних, їх статусу, форми та складу, створення, збирання, ведення, оброблення, зберігання та використання;
засади та вимоги до створення, ведення, взаємодії, адміністрування, перетворення, модифікації та припинення публічних електронних реєстрів;
засади створення та функціонування системи електронної взаємодії електронних ресурсів;
засади контролю та відповідальності у сфері публічних електронних реєстрів;
фінансові основи створення та функціонування публічних електронних реєстрів.
Зміни, які вносяться цим законом до законів «Про захист персональних даних» і «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», чинні з 15.12.2021 р.
Закон України від 18.11.2021 р. №1907-IX набирає чинності з 01.01.2022 р.
Змінено форму декларації з податку на прибуток підприємств
! Платникам податку на прибуток
Міністерство фінансів затвердило зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897.
Зміни стосуються подання аудиторського звіту та декларування значних інвестицій. Так, для інвестора зі значними інвестиціями додано два рядки в основному розділі декларації:
03.1 Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку — інвестором зі значними інвестиціями;
03.2 Сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій платником податку — інвестором зі значними інвестиціями.
Відповідно змінився й зміст рядка 04, в якому при визначенні об'єкта оподаткування тепер враховуються показники нових двох рядків. Такі ж зміни відбулись і в додатку ВП.
Крім того, у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» з'явилася окрема графа «Відмітка про обов'язок платника відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом».
Водночас втрачають чинність накази ДПАУ:
від 29.01.2003 р. №42 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»;
від 04.02.2003 р. №54 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та порядку її складання».
Якщо наказ буде офіційно опублікований у грудні, вперше за оновленою формою слід буде звітувати з декларації за I квартал 2022 року — якщо тільки податкова своїм звичаєм не вимагатиме застосування нової форми вже з декларації за 2021 рік.
Наказ Мінфіну від 17.11.2021 р. №601
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 15.12.2021 р. офіційно не опублікований
НБУ підвищив облікову ставку до 9%
! Усім
Нацбанк ухвалив рішення встановити з 10.12.2021 р. розмір облікової ставки на рівні 9% річних.
Як повідомляється у пресрелізі, це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Рішення Національного банку України від 09.12.2021 р. №608-рш чинне з 09.12.2021.
Оновлено Положення про касові операції
! Банкам і їхнім клієнтам
З метою приведення у відповідність до вимог законодавства Нацбанк вніс зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.
Так, обмеження на готівкові розрахунки (50 тис. грн) не поширюються на використання готівкових коштів фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання Закону «Про Державне бюро розслідувань».
Крім цього, на виконання вимог Закону України №1368-IХ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено можливість використання е-паспорта під час видачі готівки за видатковим касовим ордером окремим фізичним особам.
Також змінами уточнено вимоги щодо забезпечення суб'єктами господарювання наявності у касах банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі решти, з урахуванням бонусних програм лояльності, та/або наявності пристроїв для приймання монет.
Постанова Національного банку України від 03.12.2021 р. №132 чинна з 10.12.2021 р.
Як проводять грошові розрахунки за правочинами щодо ЦП
! Учасникам ринків капіталу
Нацбанк затвердив Положення про порядок проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, укладеними на організованих ринках капіталу та поза організованими ринками капіталу, з дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати».
Документом визначено, зокрема:
— вимоги до суб'єктів, які забезпечують проведення грошових розрахунків за правочинами щодо ЦП та інших фінансових інструментів за принципом «поставка цінних паперів проти оплати»;
— порядок проведення грошових розрахунків за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» через відображення в системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, зміни обсягу прав та зобов'язань щодо коштів з відображенням переходу права вимоги на кошти, у тому числі припинення зобов'язань за результатами неттінгу;
— порядок проведення грошових розрахунків за правочинами щодо ЦП та інших фінансових інструментів за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» з використанням технологій СЕП НБУ;
— порядок надання Центральному депозитарію цінних паперів доступу до технології обслуговування розрахунків із використанням спеціальних засобів СЕП.
Постанова Національного банку України від 02.12.2021 р. №130 набирає чинності з 03.01.2022 р.
Новини підготувала Анастасія ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»