Президент підписав Закон про бюджет-20221. Таким чином, ми вже знаємо, якими з 1 січня будуть мінімальна зарплата та прожитковий мінімум. Як ці показники застосовувати під час оплати праці?
Нові розміри
З 1 січня 2022 року розмір мінімальної зарплати становитиме:
— у місячному розмірі — 6500 грн;
— у погодинному розмірі — 39,26 грн.
1 Закон від 02.12.2021 р. №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Зверніть увагу: у місячному розмірі мінімальна зарплата залишиться на грудневому рівні. А от у погодинному — збільшиться порівняно з груднем на 14 копійок. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становитиме 2481 грн (як і в грудні). Тобто обидва ці показники майже не зміняться. Чи означатиме це, що в оплаті праці і в її оподаткуванні теж нічого не зміниться?
Мінімальна оплата праці у січні
У нашій попередній статті (див. «ДК» №48/2021) ми вже нагадали правила застосування такого показника, як мінімальна заробітна плата, при оплаті праці. А в «ДК» №1-2/2021 ми продемонстрували, як вони працюють на практиці.
Позаяк місячний мінімальний розмір зарплати залишився на грудневому рівні, то ці правила у січні 2022 року треба буде виконувати так само, як і в грудні 2021 року.
Проте на оплату праці впливає й розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Чи переглядати у січні штатний розпис?
Згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
I ось цей показник змінився. Протягом 2021 року мінімальний місячний оклад міг дорівнювати 2270 грн. У 2022 році він не може бути меншим ніж 2481 грн.
Але в разі погодинної оплати праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто при такій формі оплати працівникові встановлюється не оклад в розмірі, не меншому за 2481 грн на місяць, а годинна тарифна ставка — не менша ніж 39,26 грн за годину. Докладніше про погодинну оплату праці читайте в «ДК» №48/2021.
Проте все ж таки більшість роботодавців (якщо вони не є бюджетниками) у січні штатні розписи не змінять. Чому? Тому що розмір мінімальної місячної зарплати залишиться на рівні грудня. А роботодавці, які не бажають здійснювати обов'язкову доплату, вже встановили оклади на рівні мінімальної зарплати 6500 і вище. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму 2481 грн, а мінімальній зарплаті 6500 грн — не доведеться робити доплату: (6500 - 2481) = 4019 грн.
Якщо ж оплата праці вашим працівникам здійснюється у погодинному розмірі, то тут зростання мінімальної зарплати за годину теж змусить роботодавців переглянути штатний розпис. Якщо в якогось із працівників годинна ставка менша за 39,26 грн, її треба буде підняти до цього рівня (можна й більше, але це вже не обов'язково).
Коли вносити зміни до штатного розпису?
Бажано не в середині січня, звісно. Тобто кінець грудня, коли ви вже знаєте ключові мінімуми, — це оптимальний період для таких змін. Щоб уже з 1 січня оплата праці ваших працівників відповідала вимогам закону!
Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи треба його затверджувати наново, ми докладно розповіли в «ДК» №48/2019.
Чи зміниться щось в індексації зарплати?
За п. 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Отже, у січні 2022 року (як і у грудні 2021) індексувати вже слід зарплату в межах 2481 грн. Або у фактичному розмірі, якщо зарплата нарахована у розмірі, меншому ніж 2481 грн.
Як оплачувати лікарняні та декретні у січні?
Про те, як зростання мінімальної місячної зарплати до 6500 грн вплинуло на нарахування лікарняних та декретних у грудні, ми вже розповіли в нашій попередній статті (див. «ДК» №48/2021).
Але про загальні правила нарахування та виплати лікарняних та декретних у 2022 році ми ще розповімо окремо — в першому номері «ДК» наступного року.
А тепер розгляньмо, як зростання мінімумів вплине на оподаткування доходів працівників.
Єдиний соцвнесок
Мінімальний страховий внесок з ЄСВ за січень 2022 р. буде: 6500 х 22% = 1430 грн.
Максимальна база для нарахування ЄСВ у січні 2022 р. буде: 97500 грн (6500 х 15).
Мінімальний страховий внесок
Мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
I такі ключові показники зберігатимуться протягом січня — вересня 2022 року. З 1 жовтня місячний розмір мінімальної зарплати зросте до 6700 грн, і тоді ми ще раз повернемося до цієї теми.
Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.
I в разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
Отже, з 1 січня 2022 року при нарахуванні зарплати основному працівникові, який не є особою з інвалідністю, потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче 1430 грн.
Щодо максимальної суми ЄСВ, яку треба сплатити за працівника, який не є особою з інвалідністю, у січні 2022 року, то вона визначатиметься як добуток максимальної бази нарахування ЄСВ 97500 грн і ставки 22%. Наприклад, якщо нарахована зарплата працівника (або винагорода за договором ЦПХ) становить 100000 грн, то ЄСВ треба нарахувати: 97500 х 22% = 21450 грн.
Приклад 1 Працівник виконав місячну норму праці.
Працівникові встановлено оклад 4000 грн. У січні 2022 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, йому нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату треба нарахувати працівникові за січень і як нарахувати на неї ЄСВ?
По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн та індексацію 100 грн.
А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 6500 - 4000 - 100 = 2400 грн.
Таким чином, усього за січень 2022 р. такому працівникові буде нараховано 6500 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430 грн.
Приклад 2 Працівник не виконав місячної норми праці (неповний робочий час).
Працівникові встановлено оклад в розмірі 6500 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом у режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати такому працівникові за січень і як нарахувати на неї ЄСВ?
За окладом буде нараховано зарплату: 6500 х 25% = 1625 грн. При цьому доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1625 х 22% = 357,50 грн.
Приклад 3 Працівник пів місяця перебував у відпустці.
Оклад працівника 4000 грн, і це основне місце роботи. У січні 2022 р. він 15 днів перебував в оплачуваній відпустці (зі встановленої йому норми робочого часу відпрацював рівно половину). Сума відпусткових становить 2000 грн. Яку зарплату треба нарахувати працівникові за січень і як нарахувати на неї ЄСВ?
Буде нараховано половину окладу: 4000 х 0,5 = 2000 грн. А далі суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою (пропорційно до виконаної норми робочого часу) і нарахувати доплату: 6500 х 0,5 - 2000 = 1250 грн.
Таким чином, усього за січень працівникові буде нараховано: 2000 + 1250 + 2000 = 5250 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску: 6500 х 22% = 1430,00 грн.
Податок на доходи та військовий збір
Ось тут ключові показники будуть оновлені. Адже показники, пов'язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо), прив'язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.
Податкова соцпільга у 2022 році
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Поріг застосування ПСП
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певного порогу — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2022 році цей поріг становитиме: 2481 грн х 1,4 = 3470 грн.
Отже, у 2022 році її базовий розмір (100%) становитиме: 2481 грн х 50% = 1240,50 грн.
При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це — у таблиці 1.
Таблиця 1
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2022 році
| Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП) | |||
| Категорії осіб, що можуть скористатися правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП (% загального розміру ПСП) | Сума ПСП, грн | Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1240,50 | 3470 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1240,50 х кількість дітей | одному з батьків 3470 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда, — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 1860,75 х кількість дітей | 3470 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т. ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 1860,75 | 3470 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 2481 | 3470 |
Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2022 році.
Приклад 4 ПСП не застосовується.
Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 6500 грн. Яку суму заробітної плати він отримає на руки у січні 2022 р.?
Розмір військового збору: 6500,00 х 1,5% = 97,50 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника перевищує 3470,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 6500,00 х 18% = 1170,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 6500,00 - 97,50 - 1170,00 = 5232,50 грн.
Приклад 5 Працівник має право на застосування ПСП (100%).
Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2022 року становить 3000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 3000,00 х 1,5% = 45,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника не перевищує 3470,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1240,50 грн.
ПДФО: (3000,00 - 1240,50) х 18% = 316,71 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 3000,00 - 45,00 - 316,71 = 2638,29 грн.
Для застосування ПСП працівник повинен подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2022 року не потрібно.
Приклад 6 Застосування ПСП на дітей.
Сума нарахованої заробітної плати матері трьох дітей віком до 18 років становить 8000,00 грн. Працівниця подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8000,00 грн, що менше ніж 10410 грн (3470,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 3721,50 грн (по 1240,50 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 - 3721,50) х 18% = 770,13 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 - 120,00 - 770,13 = 7109,87 грн.
Розмір доходів, які не оподатковуються
ПКУ встановлює низку видів доходів, які звільнені від оподаткування ПДФО, але у межах певного розміру (суми).
Подарунки фізособам
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки у 2022 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 1625 грн (25% від 6500 грн).
Якщо вартість подарунків більша, то слід буде оподатковувати тільки суму перевищення.
А базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ. З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір утримуватиметься з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізособи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
— суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
— розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожний місяць навчання.
Отже, у 2022 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 19500,00 грн на місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід, — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2022 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2022 році становитиме вже 3470,00 грн (у 2021 році він є меншим і становить 3180 грн).
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2022 року спричиниться до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 2).
Таблиця 2
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2022 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2022 році |
| Україна | Не більше 650,00 грн* |
| Закордон | Не більше 80 євро** |
| * Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2022 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»