Підприємство після 1 жовтня 2021 р. під час постачання покупцям складає ТТН за старою формою (аналогічно складає ТТН і постачальник цього підприємства). Які при цьому можуть бути податкові наслідки? Або якщо використовуватиметься нова форма ТТН, але без зазначення даних про вагу авто?
Нагадаємо, що, крім змін до форми ТТН, передбачених Законом №15821, для вантажовідправників за порушення під час внесення відомостей до ТТН або інших документів на вантаж запроваджуються і нові штрафні санкції у розмірі 51 тис. грн (ст. 132-2 КУпАП).
Тому використання старої форми ТТН або відсутність даних про вагу авто може призвести до накладання штрафу на вантажовідправника згідно зі ст. 132-2 КУпАП.
Проте наразі до ВРУ подано законопроєкт2, яким запропоновано скасувати ст. 132-2 КУпАП, що передбачає відповідальність за порушення вимог з оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж (3000 н. м. д. г., 51000 грн). Але його ще не проголосовано, а лише отримано висновок комітету про включення його до порядку денного.
1 Закон України від 29.06.2021 р. №1582-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю».
Що ж до вантажоотримувача, то, як зазначали податківці: за відсутності товарно-транспортної документації (а таким вважається і наявність ТТН, у якій не вказані всі обов'язкові реквізити такого документа), яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі ТТН, які належать до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків, визначаючи фінансовий результат до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку, не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Крім того, очевидно, вантажоотримувач втратить право і на віднесення суми ПДВ до складу ПК у вартості послуг з перевезення.
Але це стосується лише того випадку, коли вартість транспортних послуг виокремлюється. Якщо ж її включено до вартості товару, що його постачає вантажовідправник, то це не вплине на їх собівартість під час оприбуткування або право на віднесення суми ПДВ до складу ПК.
Крім того, як було неодноразово зазначено у рішеннях суду1, відсутність ТТН може свідчити про нереальність операцій з надання послуг перевезення, однак не про нереальність самого факту постачання товару (за умови наявності інших підтвердних документів, зокрема рахунку, накладної, договору тощо).
1 Див., напр., постанову ВС від 29.04.2021 р. у справі №810/3713/16.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»