Як оплачувати працю працівникові (за основним місцем роботи та за сумісництвом) у разі місячної форми оплати праці, тобто встановленого окладу за посадою?
Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Зверніть увагу! У попередньому абзаці йдеться про плату «пропорційно до відпрацьованого часу», а не «пропорційно до відпрацьованих годин».
На сьогодні є кілька роз'яснень від фахівців Мінекономіки та Мінсоцполітики.
У листі Мінекономіки від 21.07.2020 р. №3511-06/45065-09 сказано таке:
«Як зазначено у Вашому листі, працівнику встановлено оклад за місяць при визначеному для нього режимі робочого часу 4 години на день при п'ятиденному робочому тижні. Отже, за умови виконання працівником зазначених норм робочого часу йому має виплачуватись відповідний встановлений йому оклад».
У листі Мінекономіки від 18.02.2020 р. №3511-06/10282-07 зазначено: «У випадку якщо працівники відповідно до статті 56 КЗпП працюють на умовах неповного робочого часу, то оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Тобто обчислення заробітної плати залежить від умов укладеного трудового договору. Тому працівникові, який згідно з трудовим договором працює на умовах частини місячного посадового окладу (0,25 ставки, 0,5 ставки, 0,75 ставки тощо), у разі відпрацювання ним усіх робочих днів і годин, передбачених індивідуальним графіком роботи, розрахованим з урахуванням вимог статей 50 — 53, 67 та 73 КЗпП, заробітна плата має обчислюватися шляхом множення місячного посадового окладу за повною посадою на частину окладу, яку займає працівник за цією посадою».
Аналогічну думку було висловлено у листі Державної служби України з питань праці від 03.02.2020 р. №765/3.1/3.1-20.
Отже, з листів державних органів випливає, з чим і ми погоджуємося, що оплата праці за неповної зайнятості має відбуватися так:
1) у разі місячній оплаті праці працівникові здійснюють оплату в розмірі частини окладу (0,25, 0,5, 0,75 тощо) згідно зі штатним розписом;
2) у разі поденної оплати праці працівникові здійснюють оплату в розмірі частини денної тарифної ставки (0,25, 0,5, 0,75 тощо) згідно зі штатним розписом;
3) у разі погодинної оплати праці працівника приймають із годинною тарифною ставкою згідно зі штатним розписом;
4) у разі відрядної оплати праці працівника приймають на роботу з оплатою за відрядними розцінками та виконаною нормою праці (часу).
А тепер розглянемо, як платити зарплату працівникові, якщо він працює неповну зайнятість і йому встановлено посадовий оклад. Основні тези та нюанси такі:
— кратна ставка — це частина окладу (ставки), яку працівник отримає, якщо відпрацює певну кількість робочого часу;
— неправильно говорити про кратну ставку (оклад) для працівника на погодинній або відрядній оплаті праці;
— неправильно встановлювати 0,5 окладу, а оплату проводити пропорційно до відпрацьованих годин.
Коли говоримо про «кратність» ставки, маємо на увазі ось що:
— 0,5 ставки = 20 годин : 40 годин
— 0,25 ставки = 10 годин : 40 годин
— 0,75 ставки = 30 годин : 40 годин — 0,1 ставки = 4 години : 40 годин.
Покажемо на прикладах.
Приклад 1 Працівника прийнято на роботу з 01.03.2020 р. з окладом 10000,00 грн та режимом роботи неповний робочий день (4 години). Нормальна тривалість роботи — 8 годин на день (5-денка з двома вихідними в суботу та неділю).
Працівник працюватиме 20 год. на тиждень при нормальній тривалості 40 год. Визначимо розмір частки. Частка = 20 : 40 = 0,5.
Позаяк у березні 2020 р. працівник відпрацював усі дні за графіком роботи, його зарплата за цей місяць становитиме: 10000,00 грн х 0,5 = 5000,00 грн.
Приклад 2 Використовуючи умови прикладу 1, припустімо, що працівника прийнято на роботу 16.03.2020 р., тобто фактично відпрацьовано 12 р. д.
Загальна кількість робочих днів за графіком — 21.
Розмір зарплати працівника за березень 2020 р. становитиме: (10000,00 грн х 0,5 : 21) х 12 = 2857 грн.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»