За допомогою для своїх працівників до центрів зайнятості звернулося багато роботодавців. I їх тепер цікавить, чи треба було відображати цю допомогу у власному обліку та як її виплата вплине на інші доходи працівників, що розраховуються зі середньої зарплати.
Перш ніж перейти до розрахунку середньої зарплати, нагадаємо правила виплати допомоги по частковому безробіттю та її відображення в обліку роботодавця.
Правила, про які має знати роботодавець:
1. Допомога по частковому безробіттю на час карантину передбачена ст. 47-1 Закону про зайнятість. А порядок її призначення і виплати прописано в Порядку №306.
2. Допомога надаватиметься в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
3. Право на допомогу мають працівники у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності роботодавця. У тому числі ті, які отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції) і які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину.
4. Допомога не виплачується працівникам, які отримують пенсію або перебувають в оплачуваній відпустці чи на лікарняному.
5. Виплачується допомога за рахунок коштів Фонду безробіття. Звертається по неї роботодавець до центру зайнятості.
6. Для отримання коштів на виплату допомоги роботодавець має оформити певний пакет документів. Їх перелік і форма протягом 2020 року змінювалися, про останні зміни ми писали в «ДК» №30/2020. Після укладання відповідного договору з центром зайнятості роботодавець подає щомісяця відомості про працівників, які отримуватимуть допомогу за попередній місяць. Саме на підставі цих відомостей центр зайнятості замовлятиме кошти і роботодавець отримуватиме потрібне фінансування на свій рахунок. Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після надходження коштів за окремою платіжною відомістю. Копію зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника або виплати їх у готівковій формі подає центру зайнятості не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
7. Центри зайнятості мають право перевірити правомірність призначення допомоги (достовірність поданих роботодавцем документів) та їх цільове використання.
Бухгалтерський облік
Виплату допомоги відобразити в бухобліку досить легко. Підстава — це первинний документ про виплату. Проведення: Д-т 663 К-т 311 (301).
А ось як відобразити її нарахування? Проведення тут зрозуміле: Д-т 378 К-т 663 (а за фактом надходження коштів — Д-т 311 К-т 378).
Зверніть увагу: підставою для отримання коштів є відомість, подана центру зайнятості до 10-го числа місяця. При цьому звичного для бухгалтерів «місяця, наступного за місяцем, за який виплачується допомогу» — в Порядку №306 немає. Проте така умова є в примірному договорі (додаток 1 до Порядку №306).
Тобто розраховуємо і нараховуємо цю допомогу в останній день місяця, за який вона виплачується, а потім до 10 числа наступного місяця подаємо відомості з переліком працівників і сумами допомоги, яку вони мають право отримати.
Чи відображати допомогу по частковому безробіттю в Звіті з ЄСВ та формі №1ДФ?
Відповідно до п. 3.2 розд. III Iнструкції №5, допомога по частковому безробіттю належить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
З огляду на зазначене суму допомоги по частковому безробіттю, яку роботодавцям перераховує Фонд безробіття для виплати застрахованим особам, не включають до бази нарахування ЄСВ. З цієї самої причини її не відображають у Звіті з ЄСВ.
Не відображають скорочення робочого часу або відпустку без збереження зарплати і в таблиці 5 цього Звіту.
Роботодавці, в яких працівники частину місяця все ж таки отримували зарплату, відображають її і в таблиці 1, і в таблиці 6. Тут діють правила звичайні, як для неповного робочого часу. Тобто якщо для працівника це основне місце роботи і він не інвалід, то за нього слід буде сплатити ЄСВ у мінімальному місячному розмірі. Сумісникам та інвалідам ЄСВ нараховують на фактично нараховану зарплату (в межах максимальної величини бази нарахування).
Ті роботодавці, в яких працівники не працювали весь місяць (у тому числі якщо вони отримували допомогу по частковому безробіттю), ЄСВ за них не сплачують. Проте відображають їх у таблиці 6 — щоб зазначити кількість календарних днів перебування в трудових відносинах.
У формі №1ДФ суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину, перераховану Фондом безробіття роботодавцю та виплачену ним найманому працівникові, відображають з ознакою доходу «128» як соціальну виплату з відповідного бюджету.
Пам'ятайте!
Спеціальні правила відображення доходу (в одному звітному періоді і нарахування, і виплата) передбачені лише для зарплати, до якої ця допомога не належить. Тому у формі №1ДФ таку допомогу слід відображати за фактом: у кварталі, коли вона була нарахована, і в кварталі, в якому вона була фактично виплачена. Отже, якщо ці події припадають на різні квартали, то відобразити цю допомогу доведеться у звіті двічі.
А що ж далі?
Річ у тім, що допомога по частковому безробіттю призначена лише для відшкодування втрати частини зарплати працівників (і у будь-якому разі її розмір не може перевищувати розміру мінімальної зарплати з розрахунку на місяць). Якщо роботодавець поновлює свою господарську діяльність або залучає раніше відсторонених працівників до роботи та виплачує їм зарплату в звичайному розмірі (без скорочень робочого часу), право на допомогу такі працівники втрачають.
А ще такі працівники можуть захворіти. Або скористатися правом на оплачувану відпустку. Або поїхати у відрядження. Словом, може статися цілком нормальна ситуація, коли певний період за цими працівниками зберігатиметься середня зарплата. Як її розрахувати? Чи враховувати при цьому допомогу по частковому безробіттю?
Розгляньмо ці ситуації окремо.
Допомога по частковому безробіттю та лікарняні (або декретні)
Як ми вже зазначили вище, лікарняні, декретні та допомога по частковому безробіттю є компенсацією застрахованій особі втраченого заробітку в разі настання відповідних обставин (страхового випадку). Одночасна їх виплата законодавством не передбачена.
Отже, у період тимчасової непрацездатності або відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами допомога по частковому безробіттю не надається. Натомість виплачується допомога з тимчасової непрацездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами у порядку та на умовах, визначених законом.
Про те, як рахувати лікарняні і декретні тепер, з урахуванням зростання розміру мінімальної зарплати, ми писали в «ДК» №3/2020, і №35/2020.
Тож поговоримо лише про один нюанс: як на такий розрахунок впливає факт отримання допомоги по частковому безробіттю. Про це йшлося у листі ФСС від 28.05.2020 р. №1367-11-1.
Що каже ФСС
...У випадку обчислення середньоденної заробітної плати, коли до розрахункового періоду входять місяці, в яких застрахована особа перебувала частково безробітною і отримувала допомогу по частковому безробіттю за рахунок коштів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, така допомога не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата, в свою чергу, кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) не зменшується на дні часткового безробіття, оскільки воно не належить до поважних причин.
Проте тут слід зробити важливе зауваження: з 16 липня 2020 р. правила змінилися!
Перелік поважних причин відсутності на роботі наведено у п. 3 Порядку №1266. До них належать виключно тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
До 16 липня все у роз'ясненні ФСС було правильно: ані скорочення робочого часу, ані неповний робочий час, якими зазвичай оформлювали зупинення/скорочення діяльності для отримання допомоги по частковому безробіттю, у переліку поважних причин відсутності на роботі, які зменшують розрахунковий період для оплати лікарняних та декретних, не зазначені.
З 16 липня 2020 р. працівники, які перебувають у відпустці без збереження зарплати під час скорочення/припинення діяльності роботодавця протягом карантину, отримали право на допомогу по частковому безробіттю. Отже, випадок збігу неоплачуваної відпустки й отримання цієї допомоги тепер цілком реальний. I в цьому разі ані допомога не потрапить до доходу, з якого рахується середня зарплата, ані календарні дні, за які виплачується така допомога (дні неоплачуваної відпустки), не потраплять до розрахункового періоду при розрахунку лікарняних та декретних.
А ще з 16 липня 2020 р. право на допомогу по частковому безробіттю отримали працівники, які перебувають в оплачуваному простої.
У зв'язку з чим виникло декілька цікавих моментів.
По-перше, Держпраці вважає, що листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам мають бути оплачені за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу. Iншої оплати днів тимчасової непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника нібито чинним законодавством не передбачено.
Тут слід нагадати, що простій не з вини працівника зовсім не означає, що працівник не має бути присутній на робочому місці. Дехто з працівників свої 2/3 окладу отримує сидячи вдома, а дехто — на робочому місці. Звісно, що трудові обов'язки (крім самої присутності) при цьому виконуватися не повинні — інакше працівникові має виплачуватися вже зарплата. Кому виходити на роботу під час простою, а кому ні, вирішує керівник (це зазначається в наказі про простій).
Але в тому, що стосується оплати лікарняних, тут ми погодитися з Держпраці не можемо. Оплаті в такому випадку підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності. Про це каже і ФСС: непрацездатність працівника, яка розпочалася до початку простою чи у період простою та триває після його закінчення, оплачується на загальних підставах (лист ФСС з ТВП від 09.04.2014 р. №5.1-31-767). А за загальними підставами Закону №1105 і Порядку №1266 (в їх актуальній редакції) оплачують саме календарні, а не робочі дні під час тимчасової непрацездатності.
Хоча, звісно, отримати одночасно і оплату простою, і лікарняні працівник не може. Тож йому доведеться обирати, яку компенсацію втрати зарплати він бажає отримати (надавати роботодавцю листок непрацездатності чи ні).
Другий момент стосується розрахункового періоду для розрахунку лікарняних або декретних. Як бачимо, серед поважних причин відсутності на роботі оплачуваного простою немає. Тобто час простою не з вини працівника не вилучають із розрахункового періоду і відповідно оплату цього часу враховують під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності. Проте суму отриманої таким працівником допомоги по частковому безробіттю до розрахунку лікарняних і декретних не враховуємо!
Щодо включення до страхового стажу періоду часткового безробіття, то ФСС зазначив: відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №1105 період отримання виплат за окремими видами соціального страхування включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Отже, страховий стаж з метою отримання лікарняних та декретних на період отримання допомоги по частковому безробіттю не зменшується.
Приклад 1 Оклад працівника становить 9000 грн. З 1 квітня 2020 р. до 31 липня 2020 р. він отримував допомогу по частковому безробіттю у сумі 4723 грн на місяць (було оформлено скорочення робочого часу). Загальний страховий стаж 10 років. У листопаді 2020 р. працівник надає листок непрацездатності на 15 календарних днів. Як порахувати лікарняні?
Розрахунковий період листопад 2019 — жовтень 2020 р. Це 366 календарних днів. З них 11 днів святкових (неробочих), але ця інформація при розрахунку лікарняних не враховується.
При цьому за листопад 2019 — березень 2020 р., а також за серпень — жовтень 2020 р. працівникові нараховано щомісяця 9000 грн (умовно), а за квітень — липень 2020 р. по 4723 грн (як допомога по частковому безробіттю). Загальна сума доходу, яка братиметься для розрахунку, 8 х 9000 = 72000 грн.
Середньоденна зарплата: 72000 : 366 = 196,72 грн.
Сума лікарняних: 15 х 196,72 = 2950,80 грн.
Зверніть увагу!
У прикладі 1 ми розрахували суму лікарняних виходячи зі 100% середньоденної зарплати. Проте, звісно, так буває не завжди. На розмір середньоденної зарплати, з якої сплачуються лікарняні, впливає і розмір загального страхового стажу працівника, і діагноз, за яким видано листок непрацездатності. Про це ми докладно писали в «ДК» №25-26/2020.
Допомога по частковому безробіттю та відпусткові (компенсація за невикористані відпустки)
Щодо цієї ситуації, на жаль, досі немає актуальних роз'яснень. Тож спробуємо проаналізувати, як розрахувати середню зарплату на підставі Порядку №100.
Правила тут такі:
— обчислюють середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки;
— працівникові, який пропрацював менше року, середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку;
— час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучають із розрахункового періоду;
— святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП), які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включають і не оплачують;
— державну допомогу, соціальні та компенсаційні виплати не враховують при обчисленні середньої заробітної плати;
— нараховують виплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсацію за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки.
Що ми бачимо у цих правилах?
У разі обчислення середньоденної заробітної плати для виплати відпусткових або компенсації за невикористані відпустки, коли до розрахункового періоду входять місяці, в яких працівник отримував допомогу по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду безробіття, таку допомогу не включають до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата.
Переліку поважних причин відсутності на роботі в Порядку №100 немає! Тому можна або скористатися переліком, наведеним у Порядку №1266, або згадати про судову практику, як це робить Держпраці. За таких умов відсутність на роботі через наказ керівника вважатиметься поважною причиною, а отже, період такої відсутності буде вилучено з розрахункового періоду (проте роботодавець ризикує тим, що йому треба буде довести свою позицію під час перевірки, тому у прикладі 2 наводимо обережний варіант — без вилучення).
Якщо у розрахунковому періоді був оплачуваний простій (зокрема, і такий, під час якого з 16 липня працівник отримував допомогу по частковому безробіттю), то вилучають лише період простою, оплачений частково. Якщо оплата простою здійснена, наприклад, виходячи зі середнього заробітку, то дні простою та його оплата включають до розрахунку відпусткових.
Приклад 2 Оклад працівника становить 9000 грн. З 1 квітня 2020 р. до 31 липня 2020 р. він отримував допомогу по частковому безробіттю у сумі 4723 грн на місяць (було оформлено скорочення робочого часу). У листопаді 2020 р. працівник іде у щорічну оплачувану відпустку на 14 календарних днів. Як порахувати відпусткові?
Розрахунковий період листопад 2019 — жовтень 2020 р. Це 366 календарних днів. З них 11 днів святкових (неробочих), які з розрахункового періоду слід буде вилучити.
При цьому за листопад 2019 — березень 2020 р., а також за серпень — жовтень 2020 р. працівникові нараховано щомісяця 9000 грн (умовно), а за квітень — липень 2020 р. по 4723 грн (як допомога по частковому безробіттю). Загальна сума доходу, яка братиметься для розрахунку: 8 х 9000 = 72000 грн.
Середньоденна зарплата: 72000 : (366 - 11) = 202,82 грн.
Сума відпусткових: 14 х 202,82 = 2839,48 грн.
Позаяк розрахунок середньоденної зарплати у решті випадків, коли працівникові за законом зберігається середній заробіток, для роботодавців регулюється Порядком №100, зрозуміло, що в цих випадках теж працюватимуть зазначені вище правила. Різниця лише одна — базовий розрахунковий період для таких випадків дорівнює не 12, а 2 календарним місяцям, що передують періоду збереження середнього заробітку.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №306 — Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»