Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 15.09.2020 р. №3858/IПК/99-00-07-05-01-06
Щодо використання КОРО
Суттєво. Якщо реєстраційне посвідчення на РРО ще не перереєстроване, СГ не має здійснювати розрахункові операції на такому РРО до перереєстрації, проте штрафних санкцій за це законодавством не передбачено.
! СГ, які використовують РРО і КОРО
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Відповідно до листа, товариство здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами, медичними виробами та іншими товарами з використанням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО).
1, 2. Чи передбачається скасування останньої книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) до РРО чи всіх КОРО, що були зареєстровані до конкретного РРО? Які мають бути дії підприємства у разі необхідності скасування всіх КОРО, що були зареєстровані на конкретний РРО, з урахуванням строку зберігання КОРО у 3 роки?
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за №920/29050 (далі — Порядок №547).
Згідно з п. 1 глави 1 розділу II Порядку №547 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб'єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО).
Суб'єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть, зокрема, скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Відповідно до п. 11 глави 4 розділу II Порядку №547 після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення.
Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних КОРО та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Відповідно до п. 1 глави 3 розділу II Порядку №547 скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб'єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо).
Отже, скасування проводиться щодо КОРО, використання яких суб'єктом господарювання ще не закінчено, а використані КОРО скасовувати не потрібно, вони зберігаються суб'єктом господарювання протягом трьох років після їх закінчення.
3, 4. Чи необхідно подавати заяву про скасування реєстрації на кожну КОРО, чи в одній заяві можна зазначити всі КОРО по конкретному РРО?
Чи має підприємство відповідно до власних розпорядчих документів скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування окремо по кожному РРО у межах господарської одиниці, чи таке рішення про скасування реєстрації КОРО має стосуватися всіх РРО однієї господарської одиниці чи одночасно всіх господарських одиниць підприємства?
Нормативно-правовими актами не передбачено вимог щодо кількості заяв про скасування КОРО, які одночасно подаються до органу ДПС суб'єктом господарювання.
5. Які дії підприємства, коли КОРО вже скасована, а реєстраційне посвідчення РРО ще не перереєстроване, та чи буде зазначено порушенням вимог Порядку №547 і яка відповідальність за порушення передбачена?
Згідно з п. 2 розділу 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р. за №918/29048 (далі — Порядок РРО №547), у разі зміни даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім'я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання протягом п'яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Відповідно до п. 3 і 4 розділу III Порядку РРО №547 РРО може застосовуватися тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО.
Суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Враховуючи викладене, у разі якщо реєстраційне посвідчення на РРО ще не перереєстроване, суб'єкт господарювання не має здійснювати розрахункові операції на такому РРО до перереєстрації реєстраційного посвідчення.
Водночас чинним законодавством не передбачено штрафних санкцій за зазначену діяльність.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.