Інформаційний лист Державної податкової служби України від 24.06.2020 р. №13
Частина 21. Нововведення, запроваджені Законом №466, щодо податку на додану вартість та акцизного податку
Суттєво. У новому інформаційному листі, що є продовженням (другою частиною) попереднього, розглядаються запроваджені Законом №466 нововведення щодо податку на додану вартість та акцизного податку.
! Платникам ПДВ та акцизного податку
У цьому інформаційному листі розглядаються зміни, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон №466) щодо податку на додану вартість, акцизного податку.
1 Частиною 1 є Інформаційний лист від 12.06.2020 р. №12, що стосується нововведень в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, запроваджених Законом №466. — Прим. ред.
Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.
Кожен платник податку у порядку ст. 52, 53 ПКУ може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.
Нововведення в оподаткуванні податком на додану вартість
1. Які зміни відбулись у процедурі реєстрації платником ПДВ?
Закон №466 запровадив зміни щодо реєстрації платників ПДВ. Зокрема, скорочено строк подання заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року.
Так, згідно з пунктом 183.7 статті 183 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Разом з тим суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи — підприємця. Тоді відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до контролюючого органу безпосередньо.
Перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення), прізвища, імені та по батькові платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру, тобто без подання заяви платником ПДВ (пункт 183.15 статті 183 Кодексу).
Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до статті 184 Кодексу.
Зміни до пунктів 183.7, 183.15 статті 183 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
Періодичність подання звітності
2. З якого звітного періоду скасовується квартальний звітний період з ПДВ?
З метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС для податкової звітності з ПДВ Законом №466 скасовується квартальний звітний період, який застосовувався платниками єдиного податку. Натомість, запроваджується єдиний для всіх категорій платників звітний період — місяць.
Останнім квартальним звітним періодом буде ІІ-й квартал 2020 року (останній день подання такої звітності — 10 серпня 2020 року).
Починаючи з 1 липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, будуть подавати податкову декларацію щомісячно.
Зміни до статті 202 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
3. Як платникам податку, які звітували щоквартально, враховувати від’ємне значення, обчислене в податковій декларації з ПДВ за ІІ квартал 2020 року?
Від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ квартал 2020 року, переноситься до декларації за липень 2020 року, кінцевий термін подання якої — 20 серпня 2020 року.
Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності
4. Як визначати базу оподаткування для операцій з експорту товарів за межі митної території України?
Змінами, які набрали чинності з 23 травня 2020 року, врегульована неоднозначність тлумачення бази оподаткування для експорту товарів. Так, визначено, що базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України відповідно до пункту 189.17 статті 187 Кодексу є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
Для заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією, — а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації. У разі якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим Національним банком України, що діє на нуль годин дня подання митної декларації).
Зміни до статті 189.17 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
5. Як оподатковуються операції з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку?
Законом №466 виключено пункт 63 з підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу. На підставі цієї норми тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Таким чином, з 23 травня 2020 року операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою. Відтак, експортери сої та ріпаку матимуть право на відшкодування ПДВ.
До операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку, які були здійснені до 22 травня 2020 року включно, застосовується режим звільнення від оподаткування.
Зміни щодо виключення пункту 63 з підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
6. Як оподатковуються операції сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин?
Згідно з пунктом 197.18 статті 197 Кодексу з 23 травня 2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, звільняються від оподаткування.
Операції з ввезення таких тварин іншими категоріями платників податків підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів як сільськогосподарськими товаровиробниками, так і будь-якими іншими платниками податку, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Кодексом.
Довідково: До внесення змін Законом №466 пунктом 197.18 статті 197 Кодексу було передбачене звільнення від оподаткування таких операцій, що здійснювалися суб’єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Кодексу, яка з 01.01.2017 р. втратила чинність
Зміни до пункту 197.18 статті 197 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
Формування податкового кредиту
7. Чи може бути підставою для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України тимчасова митна декларація?
Законом №466 викладено в новій редакції абзац перший пункту 198.6 статті 198 Кодексу. Згідно із цим пунктом не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими здійснюється така сплата суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою внесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу (відповідно до пункту 198.2 статті 198).
Зміни до пункту 198.6 статті 198 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
8. Чи можуть платники податку, які застосовують касовий метод, сформувати податковий кредит на підставі податкових накладних, з дати складання яких минуло більше, як 1095 днів?
Законом №466 також доповнено новим абзацом пункт 198.6 статті 198 Кодексу. Визначено, що:
платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, мають право на включення до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулось списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, cум податку, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, які не були включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг. Зробити це можна не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Отже, починаючи з 23 травня 2020 року платники податку, які придбали товари/послуги більше ніж 1095 днів тому і здійснили розрахунки за такими операціями, мають право включити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати. Це стосується і оплат, які здійснені до 23 травня 2020 року. Якщо термін 60 календарних днів спливає після 22 травня 2020 року, платник має право відобразити податковий кредит, як зазначено вище.
Зміни щодо доповнення пункту 198.6 статті 198 Кодексу новим абзацом шостим набрали чинності 23 травня 2020 року.
9. Які зміни щодо суб’єктів, яким дозволено застосовувати касовий метод?
Законом №466 надано право підрядникам та субпідрядникам застосовувати касовий метод обліку за операціями з виконання підрядних будівельних робіт відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Зміни щодо доповнення пункту 187.1 статті 187 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
Зміни термінів реєстрації податкових накладних
10. На які податкові накладні може бути поширений продовжений термін реєстрації в ЄРПН?
Закон №466 встановив подовжений термін реєстрації в ЄРПН для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу. З 23 травня 2020 року таку реєстрацію потрібно здійснити протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені накладні складені.
Отже, для зведених податкових накладних, складених за операціями, здійсненими у червні 2020 року відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 20 липня 2020 року (так само 20 червня — це останній день реєстрації зведених накладних за травень).
Довідково: Якщо граничний день реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00. Наприклад, 20 вересня 2020 року, яке припадає на неділю, є операційним днем.
Зміни щодо пункту 201.10 статті 201 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
11. Які зміни внесені Законом №466 щодо штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
Законом №466 уточнено розмір штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, передбаченого статтею 201 Кодексу, складених при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу і у випадку перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання:
у разі відсутності реєстрації — 5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 3400 гривень (раніше — 50% від суми ПДВ і без обмеження за сумою штрафу);
у разі несвоєчасної реєстрації — 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1020 гривень, незалежно від періоду запізнення (раніше — 10 — 50% від обсягу постачання без ПДВ залежно від періоду запізнення і без обмеження за сумою штрафу).
Зазначені штрафи запроваджуються також щодо податкових накладних, складених за операціями, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за ставкою 0% ПДВ.
Також підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом, відповідно до якого неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 до 31 грудня 2019 року, за зазначеними типами податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання на неплатників, підлягають перерахуванню за розмірами, зазначеними вище. Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання не узгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснить перерахунок суми штрафу і надішле (вручить) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважатиметься скасованим (відкликаним).
Довідково: Зауважимо, що зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій за період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року можуть бути уточнені. Очікується, що період, за який нараховані штрафи, буде продовжений аж до дати набрання чинності Законом №466. Відповідна робота на цей час ведеться на площадці Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, до якої залучені Міністерство фінансів, ДПС, представники бізнес-асоціацій, інші експерти. Ми проінформуємо вас про деталі таких змін, якщо вони відбудуться.
Зміни до статті 120-1 та новий пункт 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу набрали чинності з 23 травня 2020 року.
Нововведення в оподаткуванні акцизним податком
1. Як розширено перелік підакцизних товарів щодо тютюнових виробів та «електронних сигарет»?
Законом №466 передбачаються такі зміни:
доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;
встановлюється ставка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3000 гривень за 1 літр);
визначається порядок оподаткування рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та запроваджується маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку.
Також Закон №466 передбачає збільшення акцизного податку на частину тютюнових виробів із 2021 року, що відповідає виконанню Україною міжнародних зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію.
Водночас запроваджуються окремі товарні підгрупи для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробів електричного нагрівання тютюну (ТВЕН), сигарил (тип малої сигари) із встановленням відповідних ставок акцизного податку з 2021 року і з подальшим щорічним підвищенням ставок до 2025 року. Зокрема, встановлюється:
відносна (адвалорна) ставка податку (фіксована відсоткова ставка з вартості товару) на рівні 12% для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну як окрему групу підакцизних товарів;
вимога щодо нанесення на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили інформації щодо кількості штук у пачці (упаковці).
Новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме:
сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Передбачено, що марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби перебувають в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №466 зміни до підпунктів 14.1.563, 14.1.564, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 191.1.13, 191.1.16 — 191.1.18 пункту 191.1 статті 19, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.21, 215.3.3, 215.3.31 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 — 228.4, 228.7 — 228.9 статті 228 Кодексу, якими встановлюються відповідні поняття, ставки акцизного податку і регулюється порядок справляння податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також функції контролюючих органів з цих питань, набирають чинності з 1 січня 2021 року.
2. Які зміни внесено Законом №466 для врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії?
Законом №466 приведено у відповідність норми Кодексу до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (підпункт 212.1.12 пункту 212.1 статті 212 Кодексу);
уточнення визначення платника акцизного податку — виробника електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).
Так, платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування.
Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
Довідково: До операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком, належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Водночас норма підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 Кодексу не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.
Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 пункту 212.1 статті 212, підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року.
3. Яким чином необхідно заповнювати декларацію з акцизного податку та додатки до неї суб’єкту господарювання, який є ліцензіатом на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу при здійсненні таких операцій?
Відповідно до підпункту 49.21 статті 49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Законом №466 внесено зміни, зокрема, до підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу в частині уточнення визначення платника акцизного податку — виробника електричної енергії та виключено з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії. З урахуванням цих змін платниками акцизного податку, зокрема, вважаються виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу подають декларацію з акцизного податку за затвердженою формою контролюючому органу за місцем реєстрації.
Отже, суб’єкт господарювання, що має відповідну ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, не буде платником акцизного податку з операцій постачання (продажу) електричної енергії споживачам, відповідно до підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу. Тому обов’язок у поданні декларації акцизного податку з цих операцій не виникатиме.
4. Яка ставка акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням?
Законом №466 встановлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням.
Передбачено, що з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 буде діяти ставка в розмірі 1456,33 грн за 1000 штук (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
З 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року передбачене поступове зростання ставки акцизного податку для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням. З 1 січня 2025 року ставки на такі товари, передбачені підпунктом 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, будуть застосовуватися в розмірі 3019,85 грн за 1000 штук.
5. Які види нафтопродуктів були віднесені Законом №466 до підакцизних товарів?
З 23.05.2020 р. набули чинності зміни до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, внесені Законом №466, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено товарами: «палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового» (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 — 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
Інформаційне повідомлення щодо особливостей віднесення товарів до підакцизних відповідно до вимог Закону №466 розміщено на вебпорталі ДПС.