Підприємство — платник ЄП подає баланс один раз на рік. Наразі подає декларацію платника ЄП за І квартал. На валютному рахунку є залишок коштів. Чи потрібно розраховувати та включати до доходу курсові різниці кожного кварталу чи раз на рік?
Як зазначено у пп. 296.1.3 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.
Для юрособи — платника єдиного податку доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ (пп. 2 пп. 292.1 ПКУ).
При цьому податківці вже стало дотримуються підходу, що додатне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від'ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком. Докладніше це питання розглядалося у статті «Валюта у «єдинників»: визнання доходу та КР» в «ДК» №8/2020.
Коли розраховуються курсові різниці?
Відповідно до п. 8 П(С)БО 21, визначають курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики):
- для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу;
- при визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Згідно з визначенням, наведеним у П(С)БО 6, дата балансу — дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Дата балансу у платника ЄП
Відповідно до пп. 294.1 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Крім того, незважаючи на те що платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік, вони зобов'язані притримуватися вимог Закону про бухоблік1, пунктом 1 ст. 13 якого передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Також варто звернути увагу, що п. 2 Порядку №4192 встановлено: підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за НП(С)БО, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
1 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
2 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.
Своєю чергою, підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат згідно з податковим законодавством, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Тобто річний період встановлено лише для звітування, зокрема до органів статистики. Водночас платники єдиного податку, як і інші юрособи, не звільняються від щоквартального складання (не подання!) фінансової звітності.
Тому для таких платників також датою балансу буде останній день періоду, за який складається фінансова звітність (квартал, півріччя, 9 місяців та рік).
Відповідно, курсові різниці юрособі — платнику ЄП необхідно розраховувати щокварталу, а отже, щокварталу необхідно оподатковувати додатну курсову різницю за залишками валюти на рахунку.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»