Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 20.03.2020 р. №1184/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України
Суттєво. Якщо вартість витрат на придбання електроенергії для покриття технологічних витрат на її розподіл включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування, ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховується.
! Платникам ПДВ — учасникам ринку електроенергії
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, платником податку здійснюються витрати на придбання електричної енергії для покриття технологічних витрат на її розподіл. Відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 05.10.2018 р. №1175, вартість таких витрат розраховується на рік (без помісячної розбивки) та включається до прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік.
В окремих періодах (місяцях) такі витрати перевищують прогнозовані (нормативні), при цьому такі витрати в повному обсязі включаються до собівартості послуг, що надаються таким платником податку та оподатковуються ПДВ.
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
— придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
— ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:
- придбаними для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;
- придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Щодо питань 1 і 2
Таким чином, якщо вартість витрат на придбання електричної енергії для покриття технологічних витрат на її розподіл включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, ці витрати визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності (незалежно від того, перевищують такі витрати прогнозовані (нормативні) чи ні), і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, не здійснюється.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.