Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 17.03.2020 р. №1121/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ
Суттєво. ДПСУ нагадала про особливості перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.
Правила формування податкового кредиту з ПДВ (у тому числі пропорційного віднесення сум ПДВ до складу такого кредиту) регулюються статтями 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Разом з тим пунктом 199.2 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Згідно з пунктом 199.3 статті 199 розділу V ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Пунктом 199.4 статті 199 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Пунктом 199.5 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 — 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Крім того, пунктом 42 підрозділу 2 розділу XX ПКУ встановлено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 розділу V ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Особливості заповнення податкової декларації з ПДВ (далі — декларація) регламентуються наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 (далі — Порядок №21).
Частиною 5 пункту 3 розділу V Порядку №21 передбачено, що сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду та коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, вказується у рядку 4.1 декларації. Сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду та коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, за операціями, що оподатковуються за ставкою 7%, вказується у рядку 4.2 декларації.
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 «Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) (додаток 7).
Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року.
Отже, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях, платник податку зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання відповідно до статті 199 розділу V ПКУ виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року. При цьому база оподаткування для товарів/послуг визначається виходячи з вартості їх придбання, а для необоротних активів — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).
У разі якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції. Розрахована таким чином частка застосовується для нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199 розділу V ПКУ до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції. За підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року (у січні — грудні) оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, який повинен збільшити або зменшити суму податкових зобов'язань, до кожної з таких зведених податкових накладних складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації в ЄРПН.
При цьому, якщо необоротні активи, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, придбані/виготовлені:
- до 1 липня 2015 року, то перерахунок частки використання таких активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію) (у таблиці 3 додатка 7 до декларації);
- після 1 липня 2015 року, то здійснюється лише загальний річний перерахунок (у таблиці 2 додатка 7 до декларації). При цьому повторний перерахунок у такому випадку не здійснюється.
Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях роз'яснено у листі ДФС від 12.01.2017 р. №599/7/99-99-15-03-02-171, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/281550.html, та який наразі залишається чинним.
1 Див. «ДК» №4/2017. — Прим. ред.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.