Поворотна фінансова допомога від засновника-фізособи не повернута протягом 365 днів. Підписано додаткову угоду на продовження терміну дії договору. Які будуть наслідки у мікропідприємства? Чи варто укласти новий договір новою датою й перевести туди борг касовими операціями?
Отримувач ПФД — юрособа — платник єдиного податку
Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку — юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Далі, згідно з пп. 3 п. 292.11 ПКУ до складу доходу «єдинника», визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. Це означає, що ПФД включається до доходу юрособи-«єдинника» після закінчення 12 календарних місяців з дати її отримання.
Щоб уникнути включення ПФД до доходу «єдинника», варто погашати борг з ПФД до настання цього строку. Це можна робити як шляхом «закриття» одного договору на надання ПФД і «відкриття» іншого, так і в межах строку дії одного договору. Головне, повністю погасити заборгованість, не повернену протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Звертаємо увагу, що для розрахунку строку слід брати саме 12 календарних місяців, а не 365 днів з дати отримання ПФД. Наприклад, якщо ПФД отримано 30 січня, то її має бути повернено до 31 грудня цього ж року, а якщо ПФД отримано 5 листопада, то її слід повернути до 31 жовтня наступного року.
Позаяк для платників єдиного податку мають значення лише фактичні дати отримання та повернення ПФД, то продовження терміну дії договору жодним чином не впливає на оподаткування суми ПФД єдиним податком.
Отримувач ПФД — юрособа — платник податку на прибуток
Зовсім інша картина у платника податку на прибуток. Отримана ПФД є кредиторською заборгованістю або зобов'язанням, яке підлягає погашенню. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11).
Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли минає строк позовної давності або якщо кредитор (надавач ПФД) прощає цю заборгованість отримувачу. Прощення заборгованості з ПФД однозначно призведе до виникнення доходу у підприємства-отримувача (Д-т 685 К-т 717).
Проте перш ніж прийняти рішення про списання безнадійної кредиторської заборгованості, потрібно врахувати важливий момент: якщо суд визнає причини пропущення позовної давності поважними, порушене право кредитора підлягає захисту (п. 5 ст. 267 ЦКУ). Тому, щоб впевнитися у тому, чи минув строк позовної давності, чи ні, потрібно уважно вивчити обставини надання ПФД та умови договору. Рішення про списання заборгованості має затвердити керівник. Частіше за все воно оформлюється наказом.
Списана кредиторська заборгованість включається до інших доходів — Д-т 685 К-т 717. Для уникнення податкових ризиків дохід від списання безнадійної кредиторської заборгованості визнається в тому звітному періоді, коли вона стала безнадійною.
Незалежно від того, чи коригує підприємство прибуток на податкові різниці, списання безнадійної кредиторської заборгованості збільшує фінрезультат з метою оподаткування.
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається після закінчення цього строку. Таким чином, продовження терміну дії договору ПФД не впливає на початок перебігу позовної давності. Для цього потрібно переносити строк погашення самої ПФД, визначений у договорі.
Отже, якщо не вносити зміни у договір ПФД і не повертати саму ПФД, то перебіг строку позовної давності починається з дати, коли закінчується строк повернення ПФД за договором або коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та 264 ЦКУ.
Зокрема, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо. Продовження строку дії самого договору не впливає на перебіг строку позовної давності, якщо при цьому не змінено строк погашення ПФД. Крім продовження дії самого договору, потрібно перенести строк погашення ПФД, — тоді позовна давність рахуватиметься вже з нового строку погашення ПФД. Таким чином можна впливати на початок перебігу позовної давності, а отже, і на дату, коли заборгованість з ПФД може стати безнадійною і підлягатиме включенню у доходи.
Строк 365 днів не має жодного значення для платника податку на прибуток.
Також до закінчення строку позовної давності можна погасити заборгованість за одним «траншем» ПФД та надати новий «транш». Як ми говорили у попередньому розділі, це можна робити як шляхом «закриття» одного договору на надання ПФД і «відкриття» іншого, так і в межах строку дії одного договору.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»