Юрособа на ЄП тимчасово не веде діяльності, але має безнадійну дебіторську заборгованість, частину якої не списали при ліквідації ФОПа у 2014 р. Частина списується у зв'язку із закінченням позовної давності. Резерв сумнівних боргів не створювався. Чи потрібно списувати на витрати, чи за рахунок прибутку? Чи потрібно сплатити при цьому ЄП?
За пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом юрособи на ЄП є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Тобто дохід буде оподатковуватися у періоді, коли юрособа-«єдинник» отримала кошти на свій поточний рахунок або до каси. Отже, на відміну від бухобліку, діє касовий метод.
Пунктом 292.6 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платниками єдиного податку є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для «єдинника» III групи — платника ПДВ датою отримання доходу також є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Отже, при списанні саме дебіторської заборгованості зазначена сума не є доходом, отже, для юрособи на ЄП не виникає жодних податкових наслідків.
Відповідно до п. 7 розділу I НП(С)БО 25 платники ЄП можуть включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку балансу за її фактичною сумою. Поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не передбачено створення резерву сумнівних боргів, у разі визнання її безнадійною списують з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат: Д-т 944 К-т 371 (377).
Отже, юрособа на ЄП, яка не створює резерву сумнівних боргів, поточну дебіторську заборгованість у періоді, у якому минув термін позовної давності, списує на рахунок 944 «Сумнівні та безнадійні борги».
Що ж до заборгованості 2014 року, то, позаяк її не було своєчасно списано в періоді визнання її безнадійною, цю ситуацію слід розглядати як помилку. Для виправлення помилок минулих років, які вплинули на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), П(С)БО 6 пропонує відкоригувати сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо підприємство замість нього має непокритий збиток, то коригувати доведеться його (див. лист Мінфіну від 23.02.2010 р. №31-34000-20-10/3939).
Згідно з Інструкцією №2911, виправлення помилок минулих років слід проводити через рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» в кореспонденції з рахунками бухобліку відповідних об'єктів класів 1 — 6. У цьому випадку це розрахунки (див. листи Мінфіну від 30.12.2009 р. №31-34000-10-10/36311, від 17.07.2013 р. №31-08410-07-29/21303).
1 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.
Відповідно до Методичних рекомендацій №3562, дані про виправлення помилок минулих років, оформлені бухгалтерською довідкою, у регістри бухобліку записуються у місяці складання цієї бухгалтерської довідки.
2 Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. №356.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»