Підприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) уклало договір про надання послуг контрагенту-нерезиденту. За цим видом послуг у підприємства немає КВЕДу. Які податкові наслідки такої операції?
Підпунктом 4 п. 1 ст. 3 ЦКУ встановлено, що однією із засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яку не заборонено законом.
Крім того, п. 1 ст. 43 ГКУ зазначає, що підприємці (тут маються на увазі не ФОПи, а загалом особи, що здійснюють підприємницьку діяльність) мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
При цьому законодавчі документи не містять обов'язку здійснювати діяльність виключно за КВЕДами, внесеними до ЄДР або до статутних документів підприємства (за винятком окремих видів діяльності, таких як ліцензована діяльність або діяльність платників ЄП).
Таким чином, юрособа без жодних наслідків має право здійснювати і ті види діяльності, які не зазначено у ЄДР або її статутних документах. Підкріплюється така позиція і п. 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 р. №11, в якій зазначається, що сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їхньою участю недійсними.
Крім постанови пленуму, є і свіжіші судові рішення. У рішенні Господарського суду м. Києва від 20.04.2017 р. у справі №910/17678/15 сказано, що зазначення у статуті переліку видів діяльності або зазначення певного виду як основного саме по собі не є доказом фактичного здійснення всіх цих видів діяльності чи здійснення певного виду діяльності саме як основного.
Насамкінець розглянемо, що ж таке КВЕД. Відповідно до визначення, наведеного у розділі 1 ДК 009:2010, КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою.
Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності щодо юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності — це припущення, а не доказ.
Податок на додану вартість
Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Отже, якщо згідно зі ст. 186 ПКУ місце постачання послуг нерезиденту визначено за межами території України, то такі послуги не є об'єктом оподаткування ПДВ. Якщо місце постачання послуг буде визначено на території України, то вони оподатковуються ПДВ в загальному порядку як при наданні послуг неплатнику ПДВ.
Що ж до блокування ПН, то ситуація така: безпосередньо постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 не передбачено блокування ПН, що реєструються на операції за видами діяльності, за якими в ЄДР у платника податку не внесено відповідні КВЕДи.
Проте якщо податкову накладну буде заблоковано з інших передбачених причин і платник податку бажає подати таблицю даних, щоб попередити блокування ПН за такою операцією в майбутньому, йому варто внести такі КВЕДи до ЄДР, позаяк згадана вище таблиця заповнюється даними про види діяльності на підставі реєстру.
Податок на прибуток
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
У загальному порядку ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування при наданні послуг нерезидентам. Відповідно, така операція при визначенні фінансового результату до оподаткування враховується за правилами бухгалтерського обліку без застосування податкових різниць.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»