• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 24.02.2020 р. №762/6/99-00-17-01-01-06/IПК

Розлив алкоімпорту

У полку безглуздих IПК чергове поповнення — IПК ДПСУ від 24.02.2020 р. №762/6/99-00-17-01-01-06/IПК (див. «ДК» №10/2020). На три конкретні запитання щодо імпорту алкогольних напоїв податкова відповіла, що треба дотримуватися чинних нормативних документів, а порушники притягатимуться до відповідальності.

Що хотів знати автор запиту?

Суб'єкта господарювання цікавила відповідь на такі запитання:

1. Чи дозволено здійснювати розлив на території України імпортованих алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового менше ніж 8,5 відс. об'ємних одиниць, які доставлені в Україну в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів, у ПЕТФ-кеги, пластикові Keykeg, металеві кеги?

2. Чи необхідно отримувати ліцензію чи інший документ дозвільного характеру на право здійснення розливу на території України імпортованих алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового менше ніж 8,5 відс. об'ємних одиниць?

3. Чи передбачена будь-яким іншим нормативно-правовим актом заборона щодо розливу на території України імпортованих алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового менше ніж 8,5 відс. об'ємних одиниць, доставлених в Україну в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш ніж 5 літрів?

Ліцензія на імпорт алкогольних напоїв

Це, мабуть, найкорисніша частина коментованої IПК — податківці сказали, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №481 імпорт алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання без ліцензії. Потрібна тільки ліцензія на оптову торгівлю алкоголем.

От тільки саме про це суб'єкт господарювання і не запитував.

Та все ж ми визнаємо цю частину IПК корисною, адже не всі центральні органи виконавчої влади знають про скасування ліцензії на імпорт алкоголю. Наприклад, Кабмін на своєму офіційному сайті досі (04.03.2020 р.) пропонує суб'єктам господарювання отримувати ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Далі Кабмін повідомляє, що ліцензія видається на 5 років, плата вноситься щороку і становить 780 грн за рік, відповідальним органом є Мінекономіки, а нормативною підставою — Постанова КМУ від 13.05.96 р. №493 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На цьому розгардіяш на сайті КМУ не закінчується, бо гіперпосилання веде не на цю постанову, а на трохи новіший, але так само вже нечинний Порядок оформлення та видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджений наказом Мінекономіки від 14.02.2002 р. №42.

Нагадаємо!

Постанова №493 (Тимчасовий порядок видачі ліцензій) втратила чинність з 30.08.2019 р. на підставі Постанови КМУ від 24.07.2019 р. №814, а Наказ №42 (Порядок оформлення та видачі ліцензій) — так само з 30.08.2019 р., але на підставі наказу Мінекономіки від 17.07.2019 р. №1219. Законодавчою підставою для цього став Закон №2628, який скасував імпортні ліцензії на алкоголь ще з 1 липня 2019 року.

На щастя, якби навіть сайт КМУ і ввів когось в оману, то отримати ліцензію на імпорт алкоголю йому однаково не вдасться, бо на Єдиному державному порталі адміністративних послуг my.gov.ua така можливість не надається.

Важливий нюанс: якщо імпортна ліцензія, як сказано вище, коштувала 780 грн на рік, то оптова ліцензія коштує 500 тис. грн.

Запитання 1: у що можна розливати алкоголь?

Запитання щодо розливу вина і винних напоїв (а продукція, про яку йдеться в запиті, — це саме винні напої, а не вина) в кеги та подібну тару стає дедалі популярнішим, бо з кегів зручно торгувати на розлив. Зацікавило це питання й автора запиту на коментовану IПК.

Однак відповіді на це запитання в коментованій IПК нема — лише цитата з абз. 21 ч. 2 ст. 11 Закону №481. Проте відомо, що раніше податкова негативно висловилася щодо розливу вина в кеги — в IПК ДФСУ від 22.05.2018 р. №2275/Г/99-99-12-02-02-14/IПК — і погрожувала штрафом. Щодо розливу сидру вона була не настільки категорична в IПК ДФСУ від 28.09.2018 р. №4197/6/99-99-12-01-01-15/IПК, вказавши, що сидр можна розливати у пляшки ПЕТФ, але не місткістю 0,9 л, 0,95 л.

Податкова проти розливу вина у кеги!

<...> ДСТУ 4806:2007 «Вина» (далі — ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у спожиткову тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі та громадського харчування. Відповідно до пункту 9.2 ДСТУ 4806 розлив вина проводять у тару (посуд) місткістю 0,05 дм3, 0,1 дм3, 0,2 дм3, 0,25 дм3, 0,275 дм3, 0,35 дм3, 0,375 дм3, 0,4 дм3, 0,45 дм3, 0,5 дм3, 0,61 дм3, 0,68 дм3, 0,7 дм3, 0,75 дм3, 0,8 дм3, 1,0 дм3 і більше. Розлив столових сухих та кріплених вин здійснюють також у тару (посуд) місткістю від 50 дм3 до 600 дм3, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з винами.

ДСТУ 4393:2005 «Вина газовані» (далі — ДСТУ 4393) поширюється на газовані вина, які виготовляють штучним насиченням діоксидом вуглецю екзогенного походження білих, рожевих чи червоних оброблених виноматеріалів з додаванням цукру, концентратів виноградного соку, сусла виноградного консервованого. Пунктом 8.1 ДСТУ 4393 визначено, що вина газовані фасують за рівнем у скляні пляшки нові та оборотні згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1 та ДСТУ ГОСТ 10117.2 типів II і VII згідно з ГОСТ 265836. Газовані вина розливають у скляні пляшки місткістю згідно з Законом №481.

Таким чином, Законом №481, ДСТУ 4806 та ДСТУ 4393 чітко визначена тара, яка може використовуватися для розливу вин виноградних та вин газованих. Розлив вин у КЕГи не передбачено.<...>

IПК ДФСУ від 22.05.2018 р. №2275/Г/99-99-12-02-02-14/IПК

Щодо вин сперечатися важко, але щодо алкогольних напоїв міцністю до 8,5% (крім пива) у нормі Закону №481, на яку посилається ДПСУ, сказано: «а також у тару (посуд) місткістю від 25 до 100 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями».

Місткість стандартних кегів вкладається у проміжок від 25 до 100 л (зазвичай це 50 л, іноді 35 л). Зауважимо, до речі, що для вина та іншої виноробної продукції (крім напоїв міцністю до 8,5%) попереднім абзацом встановлено межі 50 — 600 л.

Щодо «матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями», якщо говорити про напої з вмістом спирту етилового до 8,5% об'ємних одиниць (саме про такі йдеться авторові запиту на коментовану IПК), то ці матеріали переважно перелічені в тій-таки нормі Закону №481 — це скло, харчовий алюміній, ПЕТФ, глазурована кераміка, дерево.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми Закону №481, не бачимо перешкод розливу сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) у ПЕТФ-кеги, KeyKeg, кеги з харчового алюмінію місткістю від 25 до 100 л. Проте слід мати на увазі, що податкова так не вважає і погрожує штрафом.

Однак матеріалом просто кегів зазвичай є нержавіюча сталь (про це говориться навіть у самому Законі №481 — так само у ч. 2 ст. 11). Саме про це і йшлося в запиті на вищезгадану 2275/Г/99-99-12-02-02-14/IПК. Та податкова сказала, що в кеги з нержавійки можна розливати тільки пиво, а не вино і винні напої.

Що можна зробити в цій ситуації? По-перше, звернутися не до ДПСУ, а до Держстандарту або ДП «УкрНДНЦ» з проханням роз'яснити, які саме матеріали є дозволеними до контакту з алкогольними напоями. I якщо виявиться, — а це неодмінно саме так і виявиться, — що серед них є нержавіюча сталь, то далі керуватися все тим же абз. 21 ч. 2 ст. 11 Закону №481.

По-друге, чому це має турбувати саме того, хто розливає алкогольні напої? Адже кеги цей суб'єкт господарювання закуповує в іншого — у виробника або торговця. От у нього і потрібно запитувати сертифікат відповідності вимогам стандартів. Якщо виробник тари може підтвердити сертифікатом, що його продукція дозволена до контакту з алкогольними напоями, — див. вище.

До того ж значення тут матиме і наведений при імпорті код за УКТ ЗЕД — який саме абзац і якої частини ст. 11 Закону №481 слід застосовувати: абз. 14 ч. 1 чи абзац 20 або 21 частини 2.

А ще від виду алкогольної продукції (тобто коду УКТ ЗЕД) залежить вартість ліцензії: для сидру та перрі — 780 грн на рік, для інших алкогольних напоїв, крім пива, — 500 тис. грн.

Ну і, крім того, пам'ятаючи про штраф за абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону №481 (200% вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 грн), завжди можна утриматися від розливу в тару, яка прямо не передбачена законодавством. А якщо дуже треба, — просувати внесення змін до закону.

Насамкінець нагадаємо, що стаття 11 Закону №481 має ще частину четверту, а в ній абзац 7, який звучить так: «Встановлені цією статтею вимоги до місткості тари (посуду) не застосовуються до алкогольних напоїв імпортного виробництва». Однак, на нашу думку, це стосується алкогольних напоїв закордонного розливу, а в разі розливу в Україні доведеться дотримуватися вимог ч. 1 і 2 ст. 11 Закону №481.

Запитання 2: чи потрібна ліцензія на розлив алкоголю?

I тут ми доходимо до запитання, відповідь на яке в коментованій IПК не дається.

З процитованих податківцями норм ПКУ можна зробити висновок, що не йдеться про виробництво, адже імпортуються готові алкогольні напої, властивості яких у процесі розливу не змінюються. Якщо надалі суб'єкт господарювання планує здійснювати лише оптову торгівлю зазначеними в запиті алкогольними напоями, йому знадобиться ліцензія на оптову торгівлю, про яку йшлося вище.

Зауважимо, що окрема ліцензія на розлив алкогольних напоїв Законом №481 не передбачена.

Запитання 3: чи дозволено розлив імпортного алкоголю?

Відповіді на це запитання в коментованій IПК також нема. А практично воно пов'язане з попереднім. Адже якщо розлив готових імпортованих алкогольних напоїв вважатиметься їх виробництвом, — чи не потрібна буде окрема ліцензія на виробництво?

На жаль, контролюючий орган ухилився від відповіді. I хоча прямої заборони на такий розлив у Законі №481 немає, на практиці саме податківці вирішуватимуть, чи не порушуються при цьому його норми. Тому, по суті, єдине, що тут можна порадити, — переформулювати запит на IПК, зосереджуючись на тому, чи буде визнано порушенням розлив імпортованих алкогольних напоїв у споживчу тару за наявності ліцензії на оптову торгівлю і без ліцензії на виробництво.

Висновок

Розлив в Україні імпортних алкогольних напоїв — велика морока, а доцільність усієї цієї справи під сумнівом, адже набагато простіше і безпечніше (хоча, можливо, не дешевше) імпортувати алкогольні напої відразу у споживчій тарі.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
  • Закон №2628 — Закон України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Андрій ПОРИТКО, головний редактор

До змісту номеру