Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 22.02.2019 р. №694/6/99-99-14-05-01-15/IПК
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу виробів медичного призначення
Суттєво. СГ, у т. ч. ФОПи, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при продажу виробів медичного призначення повинні керуватися вимогами Закону про РРО.
! СГ сфери торгівлі
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) при продажу виробів медичного призначення.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).
Закон №265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі — Кодекс), не допускається.
Статтею 2 Закону №265 визначено терміни, які вживаються у цьому законі, зокрема вироби медичного призначення (медичні вироби) — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Враховуючи викладене, суб'єкти господарювання, у т. ч. фізичні особи — підприємці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу виробів медичного призначення повинні керуватися вимогами, встановленими Законом №265.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.