До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 14.02.2019 р. №547/6/99-99-14-05-01-15/IПК
РРО при торгівлі ліками і медвиробами
З початку року СГ, які торгують лікарськими засобами і медичними виробами, подають запити на IПК щодо застосування РРО, та не завжди отримують консультації задовільної якості.
IПК №694: «Читайте Закон про РРО»
Iндивідуальна податкова консультація ДФСУ від 22.02.2019 р. №694/6/99-99-14-05-01-15/IПК (далі — IПК №694, див. «ДК» №12/2019) є одним із, на жаль, надто частих прикладів того, як податкова примудряється не дати відповіді на цілком конкретне і просте запитання. Якщо перекласти надану в IПК №694 відповідь з бюрократичної мови на людську, то податківці сказали: «Читайте Закон про РРО, там усе написано».
Звичайно, ми не знаємо, як звучав запит до ДФС, на який було надано цю консультацію, проте нам важко уявити запитання, відповідь на яке була б такою.
Чи не єдине, що заслуговує на увагу в IПК №694, — це вказівка на те, що Закон про РРО дає власне визначення терміна «вироби медичного призначення (медичні вироби)». Вказівка доречна тому, що свідчить про особливе трактування медичних виробів Законом про РРО, а також тому, що йдеться про новелу законодавства, запроваджену Законом №2628 і чинну з 01.01.2019 р. До цієї дати жодних особливостей у застосуванні РРО при торгівлі медичними виробами (і, додамо, лікарськими засобами) не було.
Закон №2628 ввів у статтю 2 Закону про РРО згадане визначення. Крім того, він доповнив статтю 9 Закону про РРО, якою встановлено винятки з принципу застосування РРО і розрахункових книжок при торгівлі за готівку і безготівку, винятками з цих винятків — тобто встановив ситуації, коли РРО чи РК усе ж мають застосовуватися, навіть якщо в загальному випадку такого обов'язку немає. Йдеться про пункти 1, 6, 8, 9 і 10 цієї статті. До внесення Законом №2628 цих змін єдиним таким винятком з винятків були технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту.
Коротко нагадаємо, про що йдеться. Згідно з вищезгаданими пунктами статті 9, РРО не застосовується:
— при торгівлі продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків через касу з оформленням ПКО та ВКО і видачею квитанцій (п. 1);
— при продажу товарів ФОПами на ЄП з обсягом доходу до 1 млн грн (п. 6);
— при продажу товарів (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до ПКУ (п. 8 — недіючий, адже чинним законодавством не передбачено пільгових торгових патентів для продажу товарів);
— коли фізособи здійснюють торгівлю товарами на ринках за готівку (п. 9);
— при продажу газет, журналів, листівок, конвертів, марок у кіосках, з лотків та розносок, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу (п. 10).
Усі ці пункти з 1 січня були змінені Законом №2628. Тепер усі ці пільги не стосуються не лише торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (нагадаємо, що перелік таких товарів установлено постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231), а й торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами.
Отже, суть така: торгуєш лікарськими засобами і медичними виробами — мусиш застосовувати РРО або РК.
Виняток з винятків з винятків
Отже:
— Закон про РРО загалом вимагає застосовувати РРО або РК при продажу товарів і послуг за готівку і безготівку із застосуванням платіжних карток;
— з цього правила є винятки, встановлені ст. 9 цього Закону;
— з цих винятків є винятки, зокрема технічно складні товари, ліки та медвироби;
— і окремий виняток — стаття 10.
Ця стаття зобов'язує Кабмін затвердити перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО — але із застосуванням РК. Відповідно до вимог цієї статті Кабмін і затвердив Перелік №1336. Пункт 7 цього Переліку звучить: «Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села». Та є обмеження: граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу таких товарів та послуг не має перевищувати 250 тис. грн на один пункт продажу товарів (надання послуг).
Зауважте: сказано не про лікарські засоби і медичні вироби, а про медичні і фармацевтичні товари. Чому КМУ вирішив вжити таке формулювання, а не формулювання із закону, на підставі якого, власне, і приймався цей перелік, — загадка. Але тепер ДФС має підстави стверджувати, що це не одне й те саме, а суб'єктам господарювання, які мають сільські аптеки, доведеться для певності подавати запити на IПК. Адже, крім Переліку №1336, термін «фармацевтичні товари» ніде не вживається, і навіть УКТ ЗЕД говорить не про фармацевтичні товари, а про фармацевтичну продукцію (група 30).
Спортивне харчування, дієтичні добавки, БАДи
Постає запитання: чи можуть магазини спортивного харчування, в товарному асортименті яких немає ліків та медичних виробів, не застосовувати РРО за відповідності критеріям ст. 9 Закону про РРО?
Вважаємо, що так, можуть. Адже Закон про РРО не дає власного визначення терміна «лікарські засоби», а відсилає до інших законів. Таким іншим законом у цьому випадку є Закон про лікарські засоби, а той у ст. 9 вимагає реєструвати лікарські засоби. А отже, все, чого нема в Державному реєстрі лікарських засобів України (http://www.drlz.com.ua), не є лікарським засобом.
IПК №547: «Ліки і медвироби — з 1 січня з РРО»
А от IПК ДФСУ від 14.02.2019 р. №547/6/99-99-14-05-01-15/IПК (див. «ДК» №12/2019), на відміну від IПК №694, містить дві конкретні відповіді на два конкретні запитання.
Перше — щодо дати переходу на застосування РРО при торгівлі лікарськими засобами. У запитанні йдеться про ФОПів на ЄП, тобто виняток, який встановлений п. 6 ст. 9 Закону про РРО, але те саме стосується і винятків, встановлених пунктами 1, 8, 9 і 10 цієї статті, а також не тільки лікарських засобів, а й медичних виробів. Податківці зазначили: позаяк Законом №2628 не передбачено жодного перехідного періоду, вимога застосовувати РРО при продажу цих груп товарів діє з 1 січня 2019 року.
Друге — щодо можливості не застосовувати РРО при продажу товарів, які не є лікарськими засобами (і медичними виробами). Тут теж відповідь чітка й однозначна: якщо СГ торгує товарами, частина з яких вимагає застосування РРО, а частина — ні, належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО слід застосовувати при продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів.
Тут, щоправда, постає інше запитання: а чи можна в такому разі не застосовувати РРО на іншому об'єкті, де взагалі нема підакцизних, технічно складних, медичних і т. д. товарів? Ні в законі, ні в цій IПК відповіді «так» на це запитання нема. Тому для певності слід було б отримати ще одну IПК вже щодо цього.
Нормативна база
- Закон про лікарські засоби — Закон України від 04.04.96 р. №123/96-ВР «Про лікарські засоби».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №2628 — Закон України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор