Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 01.02.2019 р. №362/6/99-99-12-02-03-15/IПК
Про туристичний збір
Суттєво. ДФСУ надала відповіді на низку запитань, що стосуються обчислення та сплати туристичного збору.
! СГ, що надають послуги з тимчасового проживання (ночівлі)
Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що основним видом його діяльності є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
Товариство, посилаючись на Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон №2628), запитує:
(1) за якою ставкою справлятиметься туристичний збір (далі — Збір) у м. Києві з 01.01.2019 р.;
(2) як розрахувати суму Збору у випадку тимчасового розміщення строком менше доби;
(3) яким чином буде здійснюватися повернення надмірно перерахованого Збору;
(4) який документ має видати податковий агент платнику Збору для підтвердження його сплати;
(5) коли відбувається сплата платником авансу Збору: при бронюванні чи перед поселенням;
(6) коли у податкового агента виникає зобов'язання з нарахування Збору: в момент сплати платником чи після кожної доби проживання по факту.
1. Обов'язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3. ст. 12 ПКУ покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі — Ради). При прийнятті рішень обов'язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 Кодексу, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
У 2019 році справляння Збору здійснюватиметься згідно зі ст. 268 Кодексу, норми якої змінено Законом №2628, який набрав чинності 1 січня 2019 року.
Серед передбачених ст. 7 Кодексу елементів, що обов'язково відповідно до пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 Кодексу частково або повністю змінено для Збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів (перелік яких має оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Ради), порядку обчислення та сплати податкових зобов'язань.
Таким чином, для забезпечення умов справляння Збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.
Рішення Рад щодо справляння Збору, прийняті до 01.01.2019 р., не мають елементи Збору, які б відповідали нормам Кодексу у редакції Закону №2628.
Водночас п. 5.2 ст. 5 Кодексу визначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для врегулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
За вказаних обставин Кодексом передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
2. Базою справляння збору відповідно до пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.
Iнший період проживання для визначення бази оподаткування Збором нормами Кодексом не передбачений.
3. Відповідно до пп. 268.6.3 п. 268.6 ст. 286 Кодексу у разі дострокового залишення особою, яка сплатила Збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено Збір, сума надмірно сплаченого Збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Разом з цим грошовим зобов'язанням відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Кодексу є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.
Особливість справляння Збору полягає у тому, що обов'язок щодо нарахування податкового зобов'язання зі Збору та сплати його до відповідного місцевого бюджету у встановлені Кодексом терміни має податковий агент, а платник Збору сплачує його податковому агенту.
Якщо сплата Збору та необхідність у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми Збору виникла у межах одного звітного кварталу (податковим агентом не здійснені нарахування Збору за цей звітний квартал та сплата Збору до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом платнику Збору зайво сплаченої ним суми відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України.
4. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, має здійснюватися на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених визначеними вище документами.
Отже, у податкового агента, як суб'єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов'язань, має бути підтвердний первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.
Порядок надання податковим агентом платнику Збору документів на підтвердження сплати ним Збору Кодексом не регулюється.
5. Відповідно до пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної Ради. Своєю чергою, розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору, та рішення відповідної Ради (пп. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).
Отже, сплата платником Збору здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).
6. Податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної ради (пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Кодексу).
Обчислення податкового зобов'язання зазначається у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом.
Для справляння Збору базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Обчислення податковим агентом розміру Збору, що підлягає сплаті йому платником, зважаючи на норми пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу, здійснюється перед тимчасовим розміщенням платника у місцях проживання (ночівлі).
Згідно з п. 52.2. ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.