• Посилання скопійовано

Щодо оподаткування виплат, отриманих від надання брокерських послуг

Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 р. №4515/С/99-99-13-01-02-14/IПК

Щодо оподаткування виплат, отриманих від надання брокерських послуг

Суттєво. ДФСУ висловила думку, що до доходу митного брокера — «єдиноподатника» включається вся сума, отримана ним на рахунок або готівкою за договором про надання брокерських послуг.

! Митним брокерам — фізособам на спрощеній системі

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування виплат, отриманих від надання брокерських послуг, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє таке.

Порядок митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, встановлено Митним Кодексом України (далі — Кодекс).

Статтею 416 Кодексу встановлено, що митний брокер — це підприємство, а також громадянин-підприємець, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому органі доходів і зборів України.

Особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування, статтею 265 Кодексу визначена як декларант.

Згідно зі ст. 265 Кодексу декларантами можуть бути тільки резиденти:

при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, — резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

в інших випадках — особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Декларант зобов'язаний у випадках, установлених Кодексом та ПКУ, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату, а також сплатити платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Статтею 271 Кодексу визначено, що мито — це загальнодержавний податок, установлений ПКУ та Митним кодексом.

Справляння митних платежів, а також сплата інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, визначено главою 43 Кодексу. Особою, на яку покладається обов'язок зі сплати митних платежів, є декларант (ст. 293 Кодексу).

Об'єктами оподаткування митом згідно зі ст. 277 Кодексу є товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до ст. 243 Кодексу.

Згідно зі ст. 294 Кодексу об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до Кодексу, ПКУ та інших законів України.

Доходом платника єдиного податку фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Статтею 295 Господарського кодексу України визначено, що агентська діяльність є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно з пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. №579 (далі — Порядок).

Відповідно до вимог Порядку фізичні особи — підприємці платники єдиного податку першої — третьої груп відображають фактично отриману суму доходу від провадження діяльності. Тобто відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

Одночасно повідомляємо, що для здійснення митної брокерської діяльності статтею 406 Кодексу визначено необхідність отримання дозволу, який надається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру