До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 р. №4515/С/99-99-13-01-02-14/IПК
Питання, чи включаються так звані транзитні кошти до доходу ФОПа — платника єдиного податку, очевидно, приречене залишатися каменем спотикання між податковими органами та цими-таки ФОПами. I, на жаль, податкові органи не завжди стараються достатньо обґрунтувати свою позицію. Погляньмо, як вони її пояснюють цього разу.
ДФСУ не могла не визнати, що згідно з п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Тому все, що їй залишається, — це вдати, ніби послуги митного брокера не підпадають під визначення агентських послуг. При цьому ДФСУ цитує ст. 295 ГКУ, за якою агентська діяльність є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Але ж це саме те, що робить митний брокер! У ГКУ немає окремого визначення брокерських послуг чи послуг митного брокера саме тому, що ця діяльність цілком вкладається у визначення ст. 295. Так, там є окремі нюанси. Зокрема, ст. 406 МКУ зобов'язує отримати дозвіл на митну брокерську діяльність, але за своєю суттю це той-таки агентський договір.
Посилатися на окремо висмикнуті статті кодексів узагалі дуже зручно. Наприклад, ст. 416 МКУ каже, що митний брокер — це підприємство. I якщо зважати тільки на цю окрему статтю, можна було б дійти висновку, що й мови нема про те, щоб ФОП міг бути митним брокером. От тільки п. 38. ч. 1 ст. 4 цього кодексу говорить, що підприємство — будь-яка юридична особа, а також громадянин-підприємець.
ДФСУ в коментованій IПК іде далі і приписує нормативно-правовим актам твердження, яких у них не міститься. Так, вона говорить, що відповідно до вимог Порядку №579 ФОПи — платники ЄП 1-ї — 3-ї груп відображають фактично отриману суму доходу від провадження діяльності, тобто відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.
По-перше, в Порядку №579 цього немає, а посилання на вигадані або вільно переказані своїми словами положення нормативно-правових актів — не просто поганий тон, а неприпустима для контролюючого органу поведінка.
По-друге, податкові органи висловлювали й іншу думку з цього питання. Так, у листі ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2016 р. №3023/С/26-15-13-02-15 говориться, що для ФОПа — платника ЄП, який здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, доходом є сума комісійної винагороди. Сума комісійної винагороди та сума доходу, отриманого від продажу власного товару, відображаються у гр. 2 Книги. При цьому такі транзитні кошти не включаються до обсягу доходу, необхідного для визначення права перебування ФОПа у відповідній групі платника ЄП, у зв'язку з тим що право власності на такі кошти до підприємця не переходить.
Ще одне положення коментованої IПК, яке викликає заперечення: що в Книзі відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за такими договорами.
Насправді тут є велика різниця. Якщо йдеться про безготівкові кошти, то ми наполягаємо на своїй позиції, підкріпленій листом ГУ ДФС у м. Києві: доходом митного брокера — платника ЄП є тільки його винагорода. Кошти, з яких він сплачує за декларанта митні платежі, йому не належать і не можуть вважатися його доходом, відповідно, немає підстав записувати їх до Книги — до гр. 2 записується виключно брокерська винагорода.
А от із готівкою складніше: адже виникає обов'язок її оприбуткування відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148. А оприбуткувати їх «єдиноподатник» не може ніде інакше, ніж у Книзі, адже касової книги він не веде. Однак і це не робить такі кошти його доходом. Позаяк форма Книги не передбачає окремої графи для оприбуткування «транзитних» коштів, а записані до Книги кошти податкова вважатиме оподатковуваним доходом «єдиноподатника», не з'ясовуючи, транзитні вони чи ні, єдиним безпечним виходом у цій ситуації буде ведення розрахунків із декларантами виключно у безготівковій формі.
Що ж до коментованої консультації, то суб'єкту господарювання, який її отримав, можна або подати адмінпозов про її скасування, або ж просто проігнорувати як таку, яка не створює для нього жодних прав чи обов'язків.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор