Працівникові згідно з нормами було безплатно видано спецодяг. Проте працівник невдовзі звільнився, а виданий йому одяг не повернув. Які податкові наслідки такого неповернення?
Відповідно до ст. 163 КЗпП, на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видають безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Така вимога не розглядається як розкіш — це прямий обов'язок роботодавця.1
У Положенні №532, зокрема в п. 4.1, зазначено, що спецодяг, який видається працівникам безоплатно, є власністю підприємства, і якщо він не використовується працівником3, то підлягає обов'язковому поверненню. До речі, спецодяг слід повернути навіть після закінчення строків його використання, адже він обліковується на підприємстві як інвентар. Не придатний для використання спецодяг надалі списується.
Строки використання спецодягу встановлюються роботодавцем згідно з Нормами №624. I якщо працівник, наприклад при звільненні, не повертає одяг та/або взуття до закінчення строків їх придатності, вважається, що він отримав у безоплатне користування майно, що належить роботодавцеві. У такій ситуації є всі підстави вважати такий дохід додатковим благом за нормами пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ5. I цей дохід слід оподатковувати ПДФО та військовим збором.
За визначенням терміна «додаткові блага», наведеним у пп. 14.1.47 ПКУ, це, зокрема, матеріальні цінності, інші види доходу, що надаються платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму. А якщо так, то отриманий працівником спецодяг, не повернений при звільненні, включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника. I важливо пам'ятати про особливості визначення бази оподаткування для утримання ПДФО.
1 Про оподаткування та норми видачі спецодягу працівникам див. «ДК» №33/2018.
2 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 р. №53.
3 У разі звільнення, переведення на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце або зміни виду робіт та в інших випадках.
4 Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 16.04.2009 р. №62. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування (абз. 5 ст. 8 Закону України від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці»).
5 Додатково див. ЗIР, підкатегорія 103.02, запитання: «Чи оподатковується ПДФО вартість спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, наданих роботодавцем у тимчасове користування працівнику та не повернутих таким працівником при звільненні?».
Підпункт 164.2.17 ПКУ уточнює: якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ. Базою оподаткування ПДФО є вартість доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт (у 2018 р. коефіцієнт становить 1,219512).
З огляду на пп. 14.1.71 та 14.1.219 ПКУ, звичайною ціною є ринкова вартість спецодягу (фактично договірна ціна придбання, але у ПКУ немає формалізованої процедури визначення ціни). Буде справедливо при визначенні ринкової вартості врахувати, що спецодяг був у користуванні і його вартість є значно меншою від вартості придбання (врахувати процент амортизації/зношення). Для військового збору база оподаткування — це нарахований дохід з вартості спецодягу, який не збільшується на коефіцієнт.
У податковому розрахунку за ф. №1ДФ нарахований дохід у вигляді додаткового блага треба показати з ознакою доходу «126».
Додаткові блага не належать до фонду оплати праці, тому вартість спецодягу не є об'єктом для нарахування ЄСВ.
Зверніть увагу: якщо під час видачі працівникові спецодягу ПЗ з ПДВ не нараховувались (адже право власності на майно залишалось у роботодавця і така операція здійснювалась у межах госпдіяльності), то у випадку неповернення ситуація буде кардинально іншою.
Така операція згідно з пп. 14.1.191 ПКУ є постачанням товарів і, як наслідок, потребує нарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Відповідно до п. 188.1 ПКУ і з огляду на абз. 2 цього пункту, база оподаткування не може бути нижчою від ціни придбання такого товару. Роботодавець — платник ПДВ складає та реєструє в ЄРПН дві податкові накладні, особливості складання яких наведено у п. 8, 15,16 Порядку №13071, та визначає базу оподаткування з вартості придбання спецодягу у постачальника.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»