• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Національного банку України від 22.05.2018 р. №50-0007/28247

Готівкові обмеження: позиція ДФСУ і НБУ

Два державні органи висловили різні думки щодо обмежень готівкових розрахунків.

Згідно з п. 6 розділу II Положення №1481, госпсуб'єкти мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою — у розмірі до 10000 гривень включно, а з фізособами — у розмірі до 50000 гривень включно.

Винятки, на які обмеження не поширюються, зазначено у п. 8 Положення №148, зокрема:

1) розрахунки СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільні пожертвування та благодійна допомога;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.

Позиція ДФСУ

Податківці в IПК від 09.07.2018 р. №3010/6/99-99-14-05-01-15/IПК (див. «ДК» №30/2018) не готові надати остаточну відповідь і посилаються на НБУ як на автора Положення №148. Утім, власну думку вони все ж таки наводять.

ДФСУ вважає, що готівкові обмеження стосуються виключно готівкових розрахунків між госпсуб'єктом та фізособою (або між госпсуб'єктами) за товари, роботи, послуги і що таке обмеження не поширюється на розрахунки з виплат, пов'язаних з оплатою праці працівників, матдопомоги з тимчасової непрацездатності (у т. ч. у зв'язку з вагітністю та пологами) та наданням поворотної фіндопомоги.

При цьому якихось конкретних аргументів щодо такого висновку в IПК немає. Тобто це виключно власна думка ДФСУ.

Позиція НБУ

НБУ у листі від 22.05.2018 р. №50-0007/28247 (див. «ДК» №30/2018) виклав власну позицію щодо застосування готівкових обмежень, передбачених Положенням №148. I вона суперечить позиції податківців!

У роз'ясненні НБУ виходить з визначення, наведеного у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за яким товаром є будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема, цінні папери).

Своєю чергою, статтею 3 ГКУ передбачено, що господарською діяльністю визнається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до цього НБУ вважає, що вимоги пункту 6 Положення №148 поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб'єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фіндопомоги, виплати, пов'язані з оплатою праці.

Позиція редакції

На нашу думку, позиція НБУ в цьому питанні більше відповідає нормам Положення №148. Адже згідно з пп. 5 п. 3 розд. I Положення 148 готівкові розрахунки — це платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізосіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

До того ж у Положенні №148 чітко зазначено операції, на які не поширюються готівкові обмеження.

До кого дослухатися — до податківців, які перевіряють готівкові розрахунки і застосовують санкції за їх порушення, чи до НБУ, який у перевірках звичайних підприємств і підприємців участі не бере, — кожен вирішує сам.

Але слід зважати, що автором Положення №148 є саме НБУ, тому й остаточний варіант трактування пунктів цього документа належить безпосередньо йому.

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру