Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 03.07.2018 р. №2939/Г/99-99-14-05-01-14/IПК
Щодо надання податкової консультації
Суттєво. У разі перевищення обсягу доходу 1 млн грн ФОП — платник ЄП 2-ї або 3-ї групи зобов'язаний почати застосовувати РРО, навіть якщо всі платежі проводяться платіжними картками або через інтернет-банкінг (Приват24).
! ФОП — платникам ЄП 2-ї та 3-ї груп
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Чи потрібно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку 2-ї та 3-ї груп (дохід більше 1,0 млн грн на рік) у разі проведення розрахунків з використанням платіжної картки, через електронну систему платежів Приват24?
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265).
Закон №265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Установлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі — Кодекс), не допускається.
Так, ст. 3 Закону №265 установлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Iнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб'єктами господарювання виключно через банківські установи РРО не застосовується.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку 2-ї групи, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1,0 млн грн, зобов'язані застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт, через систему електронного банкінгу. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) видаються під час їх безпосереднього надання споживачу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.